Сценарій ярмарку

СЦЕНАРІЙ

виховного заходу «ХЛІБНИЙ ЯРМАРОК»,

приурочений Дню хлібороба та Пам’яті Голодомору

«Як з’явився у Вільшанці хліб»

                                             22.11.2017 р.

Тема: Урочисте відзначення Дня сільськогосподарського працівника та      вшанування трагічної Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні

Мета: Виховання поваги до свого народу, Батьківщини, її головної святині – хліба; вшанування світлої пам’яті за загиблими під час Голодомору 1932-1933 років, виховання естетичних смаків, розвиток індивідуальних творчих якостей, навчання дітей само розвиватися та само реалізовуватися під час колективних творчих справ. 

Місце проведення: Корпус № 1

Форма проведення: театралізовано-масове дійство

Обладнання: Імпровізовані  торгівельні павільйони  , мультимедійна зона, акустична система, куточок кулінарного майстер-класу .

ХІД ДІЙСТВА

Ведуча. Радо вітаємо всіх присутніх на відкритті шкільного ярмарку-проекту «Як з’явився у Вільшанці хліб»

Ведучий. Нехай сьогоднішнє свято стане даниною поваги та шани  хлібові та людям, яких називають хліборобами, а ще стане щемним нагадуванням про темну сторінку історії  України – Голодомор 1932-1933 років 

Разом : Ласкаво просимо на ярмарок!

Павільйон № 1

 «Българска къща»

(лунає сумна мелодія, голос за кадром)

…І прийшли на необжиті береги Синюхи осіннього непогідного дня 40 возів, і плакали старі, цілуючи твердь під ногами, і вслід за ними плакали маленькі діти, злякавшись невідомості, а дорослі мовчазні чорновусі чоловіки зачерпували до рук мокрий чорнозем, м’яли його між пальців, прикладали до рота та прицмокували, а чорняві змарнілі молодиці похапцем перевіряли чи не загубився  в далекій, важкій дорозі до нових земель благословенний вузлик з пшеничними зернами , Батьківщиною яких була тепер вже далека і навіки втрачена Болгарія. Так впало зерно від згорьованих рук у життєдайну ниву Вільшанщини. Так у Вільшанці з’явився хліб.

Демонстрація мультимедійної презентації

Радо вітаємо гостей чудових

На ярмарку нашім гостинно-казковім!

Усього тут вдосталь плакет і песмедів

Булгур, чалкама, що солодша від медів.

Адже нас столах - із Болгарії страви

Прошу- пригощайтеся, будьте ласкаві.                                                                        

Бо першими хліб тут болгари садили

І потом , і кров’ю цю землю кропили.                                               

Долини Синюхи орали й просили:

О, Господи!  Дай нам врожаю і сили!

Тож щедро вродили болгарські поля,

Їм рідною стала вкраїнська земля!

І в танці, і пісні,  і в жартах болгарських

Повага до рук хліборобських трударських!

Танець «Болгарське хоро»

Танцюристи разом : Добрє дошлє! Запрошуємо до частування!

Частування

Павільйон № 2

 «Хлібна Україна»

Ведуча. Ласкаво просимо до хлібного столу мальовничої Вільшанщини, перлини степової Кіровоградщини, унікальної місцевості рідної України. 

Ведучий .Найчистіша в країні річка Синюха живить левади та городи вільшанців, відсутність промислових установ не забруднює чорноземи шкідливими речовинами, трудова доблесть  та невтомна праця пестять та леліють кожен клаптик землі, тож вона відповідає нам взаємністю і дарує своїм господарям унікально смачний хліб.

Виходить Мати-Україна з короваєм на рушнику

Країни світу якось Бог зібрав,

Й своїм гостям Всевишній так сказав:

«Назвіть ті речі, милі мої діти,

Якими б ви могли  себе представить світу».

Навперебій держави говорили,

Себе презентували і хвалили,

А Україна тихо підійшла

І хліб Всевишньому на рушнику дала,

Ще милозвучним голосом сказала:

«У ньому злото, перли і корали.

У ньому цінності мої усі,

У ньому крихта і вільшанської землі,

З Черкащини і Львівщини зернина,

І з Буковини, і із Сумщини краплина.

І кожного в нім  хлібороба піт і кров,

У ньому  сподівання і любов.

У ньому руки мозолисті гречкосія,

Любов, турбота, віра і надія.

У ньому води повноводного Дніпра,                                                                 

У ньому вся історія моя…

Прозора крапля із  Синюхи  також є,

Вона вільшанський присмак додає.

В нім навпіл щастя українського і горя,

Бо так вже склалося, така вже наша доля…                                           

Отож, для мене, ще із древніх літ

Найбільший скарб – це, безперечно, хліб».

І як ведеться в українській долі,

Ласкаво вас запрошую до столу.

Ведуча. Цього року  в середньому 58 ц пшениці з гектара зібрали наші аграрії. На полях Вільшанки ростуть озима і яра пшениці, горох, гречка, просо, овес, сорго, соя, соняшник, цукровий буряк, кукурудза.

Ведучий. Усі ці культури збагачують раціон мешканців унікальними смачними стравами, якими славиться українська народна кухня. Хліб і калачі, паляниці і пироги, пиріжки і вергуни, коржі і печиво, галушки і млинці.

Ведуча. І, звісно,  особлива гордість України – вареники.

Ведуча. А чи знаєш ти , що в країні існує понад 20 видів начинки для вареників. А ви знаєте?

Присутні називають.

Ведучий, а ще з калиною, малиною, солодким сиром, сирою картоплею, гречаною кашею, горохом. Тож недарма про вареники навіть пісні складають.

                   Інсценізована пісня «А мій милий вареничків хоче!»

А зараз до столу  запрошуємо всіх

На ярмарку нашім гостей дорогий.

Бо так в Україні від віку ведеться,

Для гостей найкраще до столу дається.

Рум’яні хлібини, смачні пиріжки,
Вареники в маслі, коржі й пампушки.

В нас  труд хліборобський – в пошані навіки,

Складаємо вдяку ми хлібу велику!

Тож всім чим вкраїнська прославлена хата

Ми будемо наших гостей частувати!

Всі разом: Ласкаво просимо!

Частування.

Ведуча. Частуючись  рум’яними пирогами, ми не можемо напередодні страшної дати 85-річчя Голодомору в Україні не пригадати трагічну сторінку нашої історії.

Ведучий. Пройшов голод чорною смугою і по Вільшанці. Ціна хліба – була ціною 2415 мешканців селища , які були замордовані голодом  від хижої руки радянської імперії.

Ведуча . Вічним нагадування є символічні п’ять колосків, за які українця могли заслати на загибель до Гулагу.                        

БАЛЛАДА ПРО П’ЯТЬ КОЛОСКІВ

Жила проста українська родина,

Мати  і батько, бабуся й дитина.

Сіяли хліб, випасали корівку,

Роки  минали і  виросла дівка.                                                                           

Стала у полі вона працювати,

Допомагати мамі і тату.

Та десь в Москві комусь раптом здалося,

Що дуже рясне в Україні колосся,

Що дуже красиві в Вкраїні дівчата,

Що требу швиденько це все припиняти.

Й начищеним чоботом енкаведиста

Вимели людські комори дочиста,

Голод прийшов, як кістлява потвора,

Вітер і пустка у людських коморах.

Тож наша дівка , що хліб валкувала.

П’ять колосочків за пазуху взяла.

Бідна ,хотіла принести для неньки

Зерен священних малесеньку жменьку.

Не донесла,  бо  чекісти впіймали

І у в’язницю бездушно загнали.

Там у Гулазі , як  ворог народу,

Дівка згубила і юність,  і вроду.

Там і померла, сердешна дівчина…

І  мало не вмерла уся Україна.

Літа пролітають, ростуть колоски,

По хлібних левадах біжать дітлахи,

І не збагнуть малюкам  до пуття

Що п’ять колосків – це ціле життя!

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Павільйон № 3

«Вільшанка багатонаціональна»

Ведуча. Світ барвистий і різноманітний. Кожна місцевість унікальна, кожен народ неповторний , кожна страва – надзвичайна.

Ведучий.  Ми зібрали в третьому павільйоні найпопулярніші страви кулінарної полі-культури нашої місцевості. Адже разом з українцями та болгарами у Вільшанці проживають молдавани і росіяни, грузини і євреї, вірмени  і поляки, і ще більше десяти народностей.

Ведуча. Але в кожного народу основою національної кухні є хліб у всіх його видах і проявах.

Ведучий. У євреїв це маца і хала, у вірменів – лаваш,  у грузинів – кубдарі, у поляків – колач, у азербайджанців – чьорек, у корейців – рисовий плецик.

Ведуча.  А страв із зернових культур у всіх народів , які проживають у Вільшанці – просто безліч!

Якось до столу на свято зібрались,                                                                     

Всі, хто в Вільшанці разом проживали.

Довго не думали чим частуватись,

Страви народні почали давати.

Жінка вірменка з долмою прийшла,

Бабка полячка лежні принесла,                                                                           

Дядько грузин хачапурі приніс,

Старенький єврей із халою підніс,

Приніс молдаван із плациндою тацю,
І кожен в це вклав і старання, і працю.

Бо хліб, як відомо, лиш в тих уродився,

Хто добре на полі своєму трудився!

Тож хай колосяться Вільшанки поля,

Щоби під столами вгиналась земля!

Ведуча . А тепер за ярмарковою традицією запрошуємо присутніх на національні-майстер класи.

Ведучий .Одягайте фартухи та ставайте до столу!

Майстер класи

1.     Закручування долми

2.     Приготування хачапурі.

3.     Приготування лежня.

4.     Приготування  плацинди.

ФІНАЛ ЯРМАРКУ

До столу , до столу, старого й малого!

Усім побажаємо щиро СМАЧНОГО!

Вільшанка –наш край для усіх хто в ній є

Бо кожен тут має місце своє!

Тим то і славиться наша земля,

Для всіх у нас хліб і квітучі поля.

І прикро , що зараз війна поміж нами,
Ростуть замість хліба окопи й ями.

Та вірить у мир і свободу наш рід,
Земля є дотоді, допоки є хліб!

СМАЧНОГО!

Ведуча. А зараз запрошуємо вас на родинне свято , приурочене  дню сільгосп працівника.

Ведуча. Це свято і стане мистецьким звітом нашого довготривалого пошуково-мистецького проекту «Як з’явився у Вільшанці хліб!»