Вчитель образотворчого мистецтва

ВІЛЬШАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ  (ОПОРНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД)

Орієнтований підхід 
в  роботі вчителя

як запорука розвитку 
творчих здібностей учнів 
на уроках образотворчого мистецтва

Опис

досвіду роботи

вчителя образотворчого мистецтва

Кравецької С.В.

2017     рік    


   

«Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими людьми,

але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона

творець; її розумова діяльність – творчість.»

 «Не можна бути педагогом , не опанувавши
тонким емоційно-естетичним баченням світу»

В.О.Сухомлинський

ВСТУП

              Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

               Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

          Вчитель образотворчого мистецтва - не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів щодо самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат. Це процес двобічний, що ґрунтується на співтворчості вчителя та учня. Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з шкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

           Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.       

              ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

            Мета моєї роботи – створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку, саморозвитку  та  самореалізації кожного учня як особистості, розуміння ним його приналежності до культурного, соціальногго, морального, інтелектуального та духовного простору нашої нації та світу загалом. Тому методична проблема, над якою я працюю це моя творча діяльність як ефективна запорука розвитку творчих здібностей моїх учнів.  . Вірогідно, що саме ця проблема забезпечує такий розвиток у повній мірі.

Реалізуючи педагогічну проблему, я очікую на наступні результати:      -   підвищення якості виконаних учнями художніх робіт ;

-         використання різноманітних розвиваючих технік, прийомів, методик  та уміння їх поєднувати;

-         розвиток відчуття кольору, форми, об’єму;

-         розвиток уяви, зорової па’яті, образного мислення  та фантазії;

-         підвищення позитивної мотивації та задоволення творістю;

-         виховання всебічної особистості, обізнаної з національною та всесвітньою культурною спадщиною;

-         виховання патріотизму школяра, обізнаного з мистецькими надбаннями України, спонукання до вияву творчості на користь Батьківщини;

-         виховання цілісної особистості, що здатна стати повноцінним гармонійно розвиненим членом соціуму.

                          АКТУАЛЬНІСТЬ МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

                 Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва є розвиток стійкого інтересу, художніх та творчих здібностей учнів. Не можна нехтувати природними даними й нахилами дитини, усім тим, що закладено в ній природою. Потрібно постійно зацікавлювати дитину, підтримувати, вводити нові завдання для виконання. Кожний учень по-своєму, індивідуально і неповторно сприймає предметний світ і зображує його на площині за допомогою своєї образної мови, своїх прийомів. Діти із задоволенням ліплять фігурки улюблених героїв казок, створюють архітектурні ансамблі за мотивами казок. Вчитель повинен враховувати усі ці особливості кожної дитини для того щоб розвинути художні та творчі здібності.

                                НАУКОВО-МЕТОДИЧНА БАЗА

             Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва. Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих.                             МЕТОДИ РОБОТИ НАД ПРОБЛЕМОЮ

Вербально – ілюстративні методи

-         мультимедійні презентації;

-         слайд-шоу різних жанрів, фільми, кліпи, мультфільми;

-         демонстрація відео – та кіно- фрагментів.

Методи порівняння і співставлення

-         складання порівняльних таблиць;

-         співставлення картин одного жанру в різних техніках;

-         знаходження відповідності;

-         знаходження мпільного та виключення зайвого.

Проблемно-евристичні методи

-         дискусії, дебати;

-         головоломки, кросворди, вікторини;

-         уроки-конференції, уроки-вчені ради.

Проектний метод

-         пошукові проекти;

-         інформаційні проекти;

-         творчі проекти;

-         дослідницькі проекти.

Нетрадиційні  методи навчання:

-         мнемотехніка;

-         інтерактивне навчання;

-         навчання на місцевому матеріалі;

-         родинні майстер-класи.

Для роботи  в цих методиках потрібен широкий спектр і форм навчальної діяльності учнів:

-          індивідуальна           ,

-         групова,

-         робота в парах,

-         колективна,

-         фронтальна.

   ПІДГОТОВКА УРОКІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

  На кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання.

                                                 Мої завдання:

-         запалити в дитячому серці вогник допитливості;

-         збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

-          розвивати різні види пам'яті;

-         розвивати уяву і фантазію;

-         розвивати увагу, спостережливість;

-         формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

-         пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

-         розвивати творче мислення;

-         навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

-         виховувати національну самосвідомість, духовність.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями  різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

                 Достатньо давно, обираючи потрібний для уроків арсенал методів та форм роботи , я зацікавилася інтерактивним навчанням. Знайомлячись із його головними постулатами, я зрозуміла , що вже давно і широко його викокистовувала. Тому останні десять-дванадцять років інтерактивна методика займає ключове місце у моїй роботі. Без чіткого розуміння її основних принципів та їх послідовного вивчення і застосування, інтерактивне навчання неможливе. Тому я в роботі опираюся на чітке теоретичне підгрунтя.

Методи асоціативного сприйняття

-         «Мікрофон», (аналіз твру, опис картини, побудовва аскізу)

-         «Мозковий штурм», (виключення зайвого, назва картини)

-         «Асоціативний кущ», (основні ознаки, колорит, графічні вправи)

-         «Ажурна плитка», (складання опису, презентація роботи)

-         «Коло ідей», (творчий проект)

-         «Колір-настрій», (психологічні вправи, асоціативна творчість)

-         «Дерево знань», (повторення та систематизація вивченого)

-         «Чистий аркуш» та інші. (підготовка до нової теми)

Ігрові методи

«Гра в колір», «Мистецьке поле чудес», а також ребуси, кросворди, загадки. Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва стараюсь спланувати свою роботу так, щоб:        

-   дати учням випереджувальні завдання: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Поспостерігати за явищами природи або довкілля;

-    на одному занятті стараюсь використовувати один або два інтерактивні методи;

-      визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й, можливі відповіді;

-  передбачити різноманітні методи для привертання уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни.
У своїй діяльності використовую такі форми роботи та технології: ІКТ, презентації та само презентації учнів, уроки на природі, проектну діяльність учнів, інтегровані уроки, акустичний супровід уроку, бінарні уроки, віршовані уроки, уроки-змагання, художньо-дидактичні ігри і вправи(гра-мандрівка, урок конкурс, урок-казка, мікрофон, асоціативний кущ).                                              МЕТОД ПРОЕКТІВ

            Розкритися дитячим талантам  дозволяє метод проектів, який я почала впроваджувати в навчальний процес. Наприклад, у навчальних проектах з образотворчого мистецтва: «Види декоративно – ужиткового мистецтва на Україні» (5 клас), «Закономірності українського  орнаменту» (6 клас), проект «Архітектура очима дітей» (7 клас). Така діяльність привчає дітей до творчої, самостійної, практичної, планової й систематичної роботи, виховує прагнення до створення чогось нового. В арсеналі моїх учнів уже є цікаві проекти «Лялька-мотанка», «Творчість Марії  Примаченко» , «Світ кольору».

           Використання мультимедійних презентацій ( як частин проекту так і самостійних) на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь якому етапі уроку. На мою думку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концетрації уваги учнів і активізації їх діяльності. На даний час мною створена низка компю`терних презентацій       мистецтво» ( 5-7кл.), «Анімалістичний жанр» (5 кл.), «Натюрморт» (5-7кл.), «Архітектура» (7 кл.) , «Бігунець», «Петриківський розпис».

                                      ВИКОРИСТАННЯ ІКТ

        Вважаю, що сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Один із способів розвитку пізнавальної активності учнів – це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання. Використання комп’ютерних технологій на уроках образотворчого мистецтва дозволяє мені формувати та розвивати у учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту, інформаційну, комунікативну, полікультурну, а за умови залучення прикладних комп’ютерних програм, ще й компетентнісну продуктивну творчу діяльність.

Погодьтеся, що репродукцій картин зараз можна дістати дійсно багато (але, на жаль, не всіх картин і художників і не безкоштовно). Крім того - це віртуальні екскурсії в музеї. Уроки образотворчого мистецтва сприяють естетичному вихованню дітей, вихованню поваги до творчості народу. Для більш поглибленого ознайомлення учнів з побутом українського народу перші уроки в 5 класі з теми «Декоративно – прикладне мистецтво» проводжу в комп'ютерному класі, а інші - звичайним способом. Наприклад, протягом вивчення теми «Писанки» основні відомості про побудову і зміст малюнків писанок, їх розпис спочатку проводжу ознайомлення з малюнками писанок різних регіонів України, їх змістом, особливостями виконання орнаменту писанок з кожним окремо взятим учнем за допомогою комп'ютера ( Додаток 1) . Учні виконують ескіз розпису писанки. А на наступних уроках діти швидко, правильно і гарно розписують писанку за допомогою писачка й анілінових фарбників.

            Основним засобом вираження себе на різних стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії. Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери, моральне  здоров’я.  Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та завдань, я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методи і прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими.

 ГРА ЯК ВАГОМИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ

            У своїй роботі використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри та  сюжетно-рольові ігри. Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, ігри-головоломки, які сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок сприймання образу, вмінню розрізняти кольори і їх відтінки, форму та образ, реальність та фантастичність. Так, наприклад, під час вивчення теми «Властивості кольору» у 5 класі, я запропонувала дітям своєрідну арт-терапію «Зафарбуй свій настрій, але без олівця та пензля». Мої учні малювали всім, чим бажали: руками, пальцями, пакетами, волосинами, нитками. Фарб пішло багато, всі замурзалися, але ми, завдяки цим вправам , паралельно ще й наперед освоїли різні живописні техніки, прийоми, стилі та засоби малювання.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

            Підсилює враження учнів і прослуховування (декламація) віршів, до яких створюється малюнок. Такі методи активізують художню діяльність учнів та забезпечують міжпредметну і пізнавальну функції. Учні мають змогу почути твір у акторському чи навіть у авторському виконанні, а також продекламувати його так, як відчувають саме вони. Це сприяє створенню відповідного естетичного середовища.

          Окремо іде вміння ілюструвати літературні твори. Кілька програмових уроків зі створення ілюстрації до творів Т. Шевченка, українських народних казок чи легенд, не розкривають повною мірою весь спектр цього напрямку роботи, тож я пропоную додаткові творчі завчання « розкажи у малюнках про улюблену книгу» «Що ти останнє прочитав – намалюй». Уміння намалювати спочатку словесний, а потім і графічний портрет розвиває крім зображувальних властивостей, ще й зв’язне мовлення, вміння висловлюватися, точність та спостережливість.

ОСОБИСТІСНО_ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

           На своїх уроках я даю можливість реалізуватися кожній дитині. Навіть, якщо в учня не дуже добре виходить практична д діяльність, коментуючи малюнок, вказуючи на помилки, заохочую словами до роботи, знаходжу  в кожному малюнку щось добре.

 Особистісно - орієнтований підхід виконує і розвивальну, і навчальну , і виховну й подекуди терапевтичну функцію . Через дотик до мистецтва школярі вчаться бачити прекрасне та поціновують шедеври світової культурної спадщини . Саме такий дотик спонукає повторити за майстром , а згодом вигадати і втілити щось своє. Головним принципом особистісно - орієнтованого підходу є визнання індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку.                                                     ПОЗАУРОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

                   Мої вихованці є активними учасниками творчого життя школи, селища, країни. В позаурочний час вже стало традицією малювання листівок, малюнків та плакатів для учасників АТО. В нашу школу –побралтим на Луганщині.  Учні є постійним учасниками Всеукраїнських мистецьких конкурсів та акцій «Український сувенір», «Валентинка солдату». «Люби і знай свій край», тощо. Щоб досягти високого рівня знань і вмінь учнів, у своїй роботі я використовую методи активного навчання (пошукова робота, обговорення проблеми в групах, консультування). Кращі роботи вихованців прикрашають шкільні коридори та рекреації, а найбільш вдалі роботи ми подарували навіть місцевій лікарні для стаціонарних палат.

                                    СПІВПРАЦЯ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ

              Вчитель образотворчого мистецтва – не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів що до самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат.

               Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість вчителю відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.

Отже, образотворче мистецтво – один із засобів творчого розвитку вчителя та учнів. «Творчість, – писав В.О.Сухомлинський, починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням».

              Я намагаюся  виховувати  в дітях  естетичні смаки та погляди на принципах народної естетики та на кращих надбаннях цивілізації, що дозволяє примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Я  глибоко переконана, що краса і добро крокують поряд, тому на своїх уроках часто намагаюся викликати  в учнів почуття радості, захоплення,здивування.            Наприклад, на уроці “Малювання українського національного вбрання” ми слухали українські народні мелодії, (одночасно співставляючи візерунок музичний та зображувальний, ритм, повтори та уявні кольори і відтінки) ,  а коли учні малювали на тему “Портрет козацького гетьмана”, звучали січові пісні «Ой на горі та й женці жнуть», « Дума про Мамая», «Ой Морозе-Морозенку» та ін., зміст яких розкриває сутність українського козацтва, його історичне минуле, народний менталітет. Розповідаючи учням про народний розпис, я  знайомлю  їх з творчістю народних майстринь Катерини Білокур, Марії Примаченко, Параски Хоми,   розповідаю їхню  біографію, знайомлю з творчістю, демонструю репродукції картин. Для цього я сворила презентації та фото-альбоми.

                           РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

              Головним  у розвитку здібностей дитини є:

·         формування відчуття краси та гармонії, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі;

·         розвивати художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне мислення; художньо-образні якості зорового сприйняття, спостережливість, зорову пам’ять;

·         розвивати навички сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культуру почуттів.

В основі  специфіки предмета покладені принципи:

– від простого до складного;

– від реального до абстрактного;

– від простих вправ по набуттю практичних навичок до обдуманого власного бачення      світу;

– від сприйняття творів мистецтва до їх аналізу.

За рівнем залученості до художньої діяльності діти поділяються на таких, які:

·         обмежуються споживанням мистецтва;

·         поєднують споживання зі спробами художньої творчості;

·         поєднують споживання із набуттям знань про мистецтво;

·         поєднують споживання, творчі спроби і набуті знання про мистецтво.

Саме у обдарованих дітей споживання, творчість, знання поєднані гармонійно.

НЕТРАДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ

Нетрадиційна образотворча діяльність відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини.

           Застосування нетрадиційних технік допоможе:

- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з учнем (учнями) під час спільної художньо-творчої діяльності;

- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;

 - діагностувати емоційний та психічний стан школяра;

- сприяти успішній соціалізації особистості.

     Монотипія – вид графічної техніки, пов’язаний з процесом друку. Суть монотипії – у нанесенні фарб на гладку поверхню плівки «від руки» - з подальшим друком на папері (завжди отримуємо один відбиток).

     Гравюра на картоні – в образотворчому мистецтві вид графіки, в якому зображення є видряпаним  на картоні.

     Малювання пальчиками та долоньками, паличками. Спосіб одержання зображення: дитина опускає в гуаш долоньку або пальчик,  вушну паличку або офарблює її за допомогою пензлика і робить відбиток на папері. Після роботи руки витираються серветкою, потім гуаш легко змивається. 

     Друкування з готових форм. Спосіб одержання зображення з картоплини,губки таін.: дитина розфарбовує печатку фарбою й наносить відбиток на папір. Для одержання інших кольорів міняються й мисочка й печатка.

     Свічка + акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює свічею на папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічею залишається білим.

     Гратаж. Спосіб одержання зображення: дитина розмальовує аркуш паперу фарбами або олівцями різного кольору, натирає свічею аркуш так, щоб він весь був покритий шаром воску. Потім на нього наноситься туш з рідким милом. Після висихання  ручкою з пустою пастою вишкрябується малюнок.

      Воскові крейди +акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює восковими крейдами на білому папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок крейдою залишається не зафарбованим.

     Набризки. Спосіб одержання зображення: фарба розприскується на папір зубною щіткою.

      Кляксографія звичайна. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує гуаш пластиковою ложкою на папір. У результаті виходять плями в довільному порядку. Потім аркуш накривається іншим аркушем і притискається. Далі верхній аркуш знімається, зображення розглядається: визначається на що воно схоже. Відсутні деталі домальовуються.

      Кляксографія від подиху. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує пластиковою ложкою фарбу, виливаючи її на аркуш, роблячи невеличку плямку (крапельку). Потім на цю пляму дує із трубочки так, щоб її кінець не торкався ні плями, ні паперу. При необхідності процедура повторюється. Відсутні деталі домальовуються.

      Кляксографія з ниточкою. Спосіб одержання зображення: дитина опускає нитку у фарбу, віджимає її. Потім на аркуш паперу викладає з нитки зображення, залишаючи один її кінець вільним. Після цього зверху накладає інший аркуш, притискає, притримуючи кінчик. Відсутні деталі домальовуються.

      Мозаїка - зображення, зроблене на підготовленій основі зі шматків кольорового паперу, пластиліну, шкаралупи та ін..

      Живописний рельєф – зображення здійснюється за допомогою акрилової  шпаклівки, малюнок розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

       Пап’є-маше – зображення створюється за допомогою маси із паперу, розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

                               ЗВ’ЯЗОК ПРЕДМЕТУ ІЗ ЖИТТЯМ

            Розбудити чутливість душі, звернутися до виховання почуттів – одне з головних завдань, поставлене сьогодні самим життям. Ми  багато говоримо про дефіцит добра, любові, милосердя, співчуття. Вчити відчувати, переймати чужий біль, радіти чужим успіхам, захоплюватися, милуватися, споглядати  треба так само, як навчати ходити, їсти, говорити.

          На мою думку, розповіді на уроках мають бути  виразними, яскравими, емоційними. Спочатку треба «зарядити» дітей своїми почуттями, відчуттям прекрасного, передати досвід сприйняття, учити встановлювати певні зв’язки, бачити залежності і закономірності.Розповідати, що кольором, лінією, формою можна передати і свій настрій і настрій природи. При цьому ставитися до дитини як до маленького художника, митця, єдиного і неповторного. Такий метод є тією сходинкою, яка допомагає дитині виявити себе у малюнку.

                                 МЕТОДИЧНЕ_ПРОГНОЗУВАННЯ

               Завдяки поставленій методичній проблемі я очікую від своїх учнів набуття наступних комплексних  компетентностей:

пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності; творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва; методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння ви­значити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; компетентність саморозвитку (стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи); комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосування вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт; інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями; світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

ВИСНОВОК

            Почуття прекрасного, ймовірно, найближче до вродженим людським почуттям. Важливо знайти шлях до того, щоб зробити зустріч кожного школяра з мистецтвом цікавою, захоплюючою, ненав'язливою. Якщо це вдасться - то естетичне виховання здатне принести чудові результати. Діти повинні побачити в самому вчителеві ідеал, щоб у їхніх душах з'явився гарячий відгук. Творчість – це процес народження нового у природі та в людині, необхідна умова інтелектуального та духовного зростання людини. У кожної людини є здатність до творчості, адже з нею діти народжуються. Тому на своїх уроках я ставлю завдання знайти оту ниточку творчості , не втратити, а навпаки розвивати її.

Я переконана, що  вчитель-художник  має  на  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагнути створити  творчу,   позитивно  активну,  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар, обов’язково  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю, особливим , педагогічним  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного,  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.

    

УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА у 5 класі

Тема: Засоби виразності декоративного мистецтва.

 «Дерево життя» в  у декоративно-прикладному мистецтві.

 Мета: ознайомити учнів із світосприйняттям предків на прикладі «дерева життя» - символу українського декоративно-прикладного мистецтва; вчити учнів передавати на малюнку чарівний світ природи за допомогою основних прийомів декоративного розпису; розвивати образне мислення, фантазію; виховувати любов до художньої творчості українського народу.

Тип уроку: комбінований,

Обладнання:

для вчителя: мультимедійна презентація «Дерево життя», таблиця «Види орнаментів», зразки ескізу та виконаного розпису «Дерево життя», папір, олівець, гумка, гуашеві фарби, пензлі, палітра, посуд для води , палітра;

для учнів: альбом, олівець, гумка, гуашеві фарби, пензлі, посуд для води, палітра, ганчірка.

                                                       ПЛАН УРОКУ

                                I.         Організаційний момент

                             II.         Актуалізація опорних знань

                         III.         Повідомлення теми та мети уроку

                         IV.         Мотивація навчальної діяльності.

                             V.         Вивчення нового матеріалу.

a.  Бесіда «Дерево життя – прадавній український символ»

b. Перегляд мультимедійної презентації «Дерево життя»

                         VI.         Практична робота. Створення елементів дерева життя в техніці декоративного розпису (колективна робота, робота в групах).

                      VII.         Підсумок уроку. (Оцінювання та захист учнівських робіт

                  VIII.         Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

                                I.         Організаційний момент

Перевірка готовності робочих місць. Визначення чергових на уроці. Відмітка відсутніх. Розминка «Я намалюю…»

                             II.         Актуалізація опорних знань

На минулих уроках ми з вами  знайомилися з декоративно-прикладним мистецтвом.

-      Тож чому воно так називається?

-      Що являється основою декоративно-прикладного мистецтва?

-      Які за вормою бувають орнаменти?

-      Назвіть типи стрічкового орнаменту?

-      Чи має значення колір в оздобленні виробів декоративно-прикладного мистецтва?

-      Які є орнаменти за нявністю симетрії?

                         III.         Повідомлення теми та мети уроку

Уявімо ситуацію, коли перед нами стоїть завдання намалювати життя. Що б ви зобразили?

Його називають символ зародження, гармонії, єдності світів. У Китаї - це шовковиця, в Німеччині - липа, в Африці - пальма, в Америці - секвоя, в пустельних краях – саксаул, в Україні - дуб. В Україні кажуть – що людина не марно прожила життя якщо вона посадила його.

- Про що йде мова?

Правильно, про дерево. З дерева-і колиска для дитини, і стіл для споживання хліба щоденного, і ліжко для відпочинку, і вікно в світ, і двері будинку. Дерево супроводжує людину протягом усього життя. Ось чого його і вважають Деревом життя. Напевно ви здогадалися, що цю розмову я розпочала недаремно, адже тема сьогоднішнього уроку «Створення декоративної композиції «Дерево життя» в техніці декоративного розпису».

Мотивація навчальної діяльності.

На уроці ми помандруємо у світ декоративно-прикладного мистецтва, дізнаємося про дерево життя, відчуємо себе майстрами декоративного розпису, а також створимо разом роботу на тему «Дерево життя».

                         IV.         Вивчення нового матеріалу.

a. Бесіда «Дерево життя – прадавній український символ»

Світове дерево або Дерево Життя є одним з найпопулярніших символів в українському народному мистецтві. Цей образ універсальний, він зустрічається у різних видах мистецтва. Дерево життя може бути різним, але правила його зображення є однаковими .

Демонтрація схеми

Дерево життя - це своєрідна модель всесвіту і людини, де для кожної істоти, предмету чи явища є своє місце. Воно означає нерозривну єдність усього живого в світі. Дерево життя – це поєднання трьох частин світу. Так вважали наші далекі предки і цей символ переходив з покоління в покоління і дійшов до наших днів. Дерево життя умовно поділяється на три частини по вертикалі.

Яв – світ видимий, явний, дійсний. Яв – зображується у середній частині, тобто це стовбур Дерева життя – який символізує земне існування усього живого на землі. У середній частині дерева зображують різних тварин, птахів, рослин .

Нав – світ невидимий, духовний, потойбічний, світ предків, це коріння Дерева життя. У ньому зображують різних живих істот, які живуть у воді та землі. Це риби, плазуни та водоплавні птахи. Таке розташування цих істот свідчить про те, що їх думки помисли і прагнення вище землі не підіймаються

Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами. Це крона Дерева життя в якій живуть боги. У кроні зображуються сонце і місяць, птахів, бджіл та найбільші квіти – як символ того що тягнеться в небо. Тобто прав – це найвищий праведний світ, який вказує людині до чого їй потрібно прагнути Про Cвітове Дерево як основу світу говориться в такій українській усній народній творчості, колядках та щедрівках.

«Дерево життя» - це символ, який найбільше використовується в усіх видах декоративно-прикладного мистецтва. Його можна побачити на

·                   вишивках;

·                   писанках;

·                   кераміці;

Зображення Дерева життя стало спрощеним, стилізованим. Попри це, символіка дерева збереглась. Дерево життя можна побачити у найрізноманітніших формах та кольорах .

Демонстрація мультимедійної презентації

    Уважно розгляньте подані зображення. Як  ви вважаєте, чи є вони Деревом життя? Ці зображення є також Деревом життя.

Саме це маленьке деревце з трьох пагінців, з якого виростає могутнє Дерево роду, Дерево світу – символізує наш державний герб: Трійця, або Тризуб. Пригляньтеся до нього уважніше – може побачите, як із зернинки проростає могутній росток. Для нашого народу кожен із нас є тим золотим росточком, в якому живе безсмертя роду і народу.

                             V.         Практична робота.

Створення елементів дерева життя в техніці декоративного розпису ( робота в групах).

Перед нами –  моє бачення Дерева життя. Але я знаю , що кожен з вас бачить його по своєму. Ми на минулому уроці підготували аркуші для роботи. У вас на партах є шаблончики. Узгодьте остаточний вигляд вашої роботи. Складіть охайний ескіз майбутнього дерева, розгляньте палітру ваших фарб. Знайте, що ви можете створити самі безліч потрібних вам відтінків.Малювання дерева життя – досить відповідальна робота. Саме тому практичну роботу ми виконуватимемо колективно, адже спільними зусиллями набагато веселіше, швидше. Для цього ми поділились на пари. Кожна і буде працювати разом. Але кожен буде виконувати свою половину дерева життя, намагаючись , щоб вони були схожі. Можна допомагати один-одному, підправляти. А верхівочку вашого дерева життя ви намалюєте разом. Тож знайте: неохайна, нестаранна робота може підвести вашого сусіда.  І оцінку ви отримаєте однакову. Тож прислухайтеся один до одного і поважайте думку іншого.

                         VI.         Підсумок уроку. (Організація виставки та оцінювання учнівських робіт)

-Яким видом образотворчого мистецтва ми сьогодні займалися?(ДПМ)

- Що ми з вами малювали?(Дерево життя)

-Який це вид орнаменту(одиничний)?

-Який він відносно осі симетрії?(симетричний)

Оцінювання робіт. Коментування.

І наостанок! Виявляється, Дерево Життя існує насправді, правда, це штучне дерево. Воно встановлене в Королівстві Діснея 22 квітня 1998 року. Його висота – понад 40 метрів. Дерево Життя включає 325 різних тварин, і щоб порахувати їх всіх, потрібно бути дуже уважним. До речі, Міккі Маус ховається десь всередині цього дерева .

                      VII.         Домашнє завдання.

Підготувати необхідні матеріали та інструменти: гуаш, пензлі, палітра, посуд для води, альбом, олівець, гумка

 Тема: Засоби виразності декоративного мистецтва.

 «Дерево життя» в  у декоративно-прикладному мистецтві.

 Мета: ознайомити учнів із світосприйняттям предків на прикладі «дерева життя» - символу українського декоративно-прикладного мистецтва; вчити учнів передавати на малюнку чарівний світ природи за допомогою основних прийомів декоративного розпису; розвивати образне мислення, фантазію; виховувати любов до художньої творчості українського народу.

Тип уроку: комбінований,

Обладнання:

для вчителя: мультимедійна презентація «Дерево життя», таблиця «Види орнаментів», зразки ескізу та виконаного розпису «Дерево життя», папір, олівець, гумка, гуашеві фарби, пензлі, палітра, посуд для води , палітра;

для учнів: альбом, олівець, гумка, гуашеві фарби, пензлі, посуд для води, палітра, ганчірка.

                                                       ПЛАН УРОКУ

                                I.         Організаційний момент

                             II.         Актуалізація опорних знань

                         III.         Повідомлення теми та мети уроку

                         IV.         Мотивація навчальної діяльності.

                             V.         Вивчення нового матеріалу.

a.  Бесіда «Дерево життя – прадавній український символ»

b. Перегляд мультимедійної презентації «Дерево життя»

                         VI.         Практична робота. Створення елементів дерева життя в техніці декоративного розпису (колективна робота, робота в групах).

                      VII.         Підсумок уроку. (Оцінювання та захист учнівських робіт

                  VIII.         Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

                                I.         Організаційний момент

Перевірка готовності робочих місць. Визначення чергових на уроці. Відмітка відсутніх. Розминка «Я намалюю…»

                             II.         Актуалізація опорних знань

На минулих уроках ми з вами  знайомилися з декоративно-прикладним мистецтвом.

-      Тож чому воно так називається?

-      Що являється основою декоративно-прикладного мистецтва?

-      Які за вормою бувають орнаменти?

-      Назвіть типи стрічкового орнаменту?

-      Чи має значення колір в оздобленні виробів декоративно-прикладного мистецтва?

-      Які є орнаменти за нявністю симетрії?

                         III.         Повідомлення теми та мети уроку

Уявімо ситуацію, коли перед нами стоїть завдання намалювати життя. Що б ви зобразили?

Його називають символ зародження, гармонії, єдності світів. У Китаї - це шовковиця, в Німеччині - липа, в Африці - пальма, в Америці - секвоя, в пустельних краях – саксаул, в Україні - дуб. В Україні кажуть – що людина не марно прожила життя якщо вона посадила його.

- Про що йде мова?

Правильно, про дерево. З дерева-і колиска для дитини, і стіл для споживання хліба щоденного, і ліжко для відпочинку, і вікно в світ, і двері будинку. Дерево супроводжує людину протягом усього життя. Ось чого його і вважають Деревом життя. Напевно ви здогадалися, що цю розмову я розпочала недаремно, адже тема сьогоднішнього уроку «Створення декоративної композиції «Дерево життя» в техніці декоративного розпису».

Мотивація навчальної діяльності.

На уроці ми помандруємо у світ декоративно-прикладного мистецтва, дізнаємося про дерево життя, відчуємо себе майстрами декоративного розпису, а також створимо разом роботу на тему «Дерево життя».

                         IV.         Вивчення нового матеріалу.

a. Бесіда «Дерево життя – прадавній український символ»

Світове дерево або Дерево Життя є одним з найпопулярніших символів в українському народному мистецтві. Цей образ універсальний, він зустрічається у різних видах мистецтва. Дерево життя може бути різним, але правила його зображення є однаковими .

Демонтрація схеми

Дерево життя - це своєрідна модель всесвіту і людини, де для кожної істоти, предмету чи явища є своє місце. Воно означає нерозривну єдність усього живого в світі. Дерево життя – це поєднання трьох частин світу. Так вважали наші далекі предки і цей символ переходив з покоління в покоління і дійшов до наших днів. Дерево життя умовно поділяється на три частини по вертикалі.

Яв – світ видимий, явний, дійсний. Яв – зображується у середній частині, тобто це стовбур Дерева життя – який символізує земне існування усього живого на землі. У середній частині дерева зображують різних тварин, птахів, рослин .

Нав – світ невидимий, духовний, потойбічний, світ предків, це коріння Дерева життя. У ньому зображують різних живих істот, які живуть у воді та землі. Це риби, плазуни та водоплавні птахи. Таке розташування цих істот свідчить про те, що їх думки помисли і прагнення вище землі не підіймаються

Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами. Це крона Дерева життя в якій живуть боги. У кроні зображуються сонце і місяць, птахів, бджіл та найбільші квіти – як символ того що тягнеться в небо. Тобто прав – це найвищий праведний світ, який вказує людині до чого їй потрібно прагнути Про Cвітове Дерево як основу світу говориться в такій українській усній народній творчості, колядках та щедрівках.

«Дерево життя» - це символ, який найбільше використовується в усіх видах декоративно-прикладного мистецтва. Його можна побачити на

·                   вишивках;

·                   писанках;

·                   кераміці;

Зображення Дерева життя стало спрощеним, стилізованим. Попри це, символіка дерева збереглась. Дерево життя можна побачити у найрізноманітніших формах та кольорах .

Демонстрація мультимедійної презентації

    Уважно розгляньте подані зображення. Як  ви вважаєте, чи є вони Деревом життя? Ці зображення є також Деревом життя.

Саме це маленьке деревце з трьох пагінців, з якого виростає могутнє Дерево роду, Дерево світу – символізує наш державний герб: Трійця, або Тризуб. Пригляньтеся до нього уважніше – може побачите, як із зернинки проростає могутній росток. Для нашого народу кожен із нас є тим золотим росточком, в якому живе безсмертя роду і народу.

                             V.         Практична робота.

Створення елементів дерева життя в техніці декоративного розпису ( робота в групах).

Перед нами –  моє бачення Дерева життя. Але я знаю , що кожен з вас бачить його по своєму. Ми на минулому уроці підготували аркуші для роботи. У вас на партах є шаблончики. Узгодьте остаточний вигляд вашої роботи. Складіть охайний ескіз майбутнього дерева, розгляньте палітру ваших фарб. Знайте, що ви можете створити самі безліч потрібних вам відтінків.Малювання дерева життя – досить відповідальна робота. Саме тому практичну роботу ми виконуватимемо колективно, адже спільними зусиллями набагато веселіше, швидше. Для цього ми поділились на пари. Кожна і буде працювати разом. Але кожен буде виконувати свою половину дерева життя, намагаючись , щоб вони були схожі. Можна допомагати один-одному, підправляти. А верхівочку вашого дерева життя ви намалюєте разом. Тож знайте: неохайна, нестаранна робота може підвести вашого сусіда.  І оцінку ви отримаєте однакову. Тож прислухайтеся один до одного і поважайте думку іншого.

                         VI.         Підсумок уроку. (Організація виставки та оцінювання учнівських робіт)

-Яким видом образотворчого мистецтва ми сьогодні займалися?(ДПМ)

- Що ми з вами малювали?(Дерево життя)

-Який це вид орнаменту(одиничний)?

-Який він відносно осі симетрії?(симетричний)

Оцінювання робіт. Коментування.

І наостанок! Виявляється, Дерево Життя існує насправді, правда, це штучне дерево. Воно встановлене в Королівстві Діснея 22 квітня 1998 року. Його висота – понад 40 метрів. Дерево Життя включає 325 різних тварин, і щоб порахувати їх всіх, потрібно бути дуже уважним. До речі, Міккі Маус ховається десь всередині цього дерева .

                      VII.         Домашнє завдання.

Підготувати необхідні матеріали та інструменти: гуаш, пензлі, палітра, посуд для води, альбом, олівець, гумка

Знакова система - символічна основа народного орнаменту

Конспект уроку з образотворчого мистецтва у 6-му класі

Цілі: навчальна - формувати знання про знакову систему як символічну основу українського орнаменту, його образну структуру; розвивальна - сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів, удосконалювати навички розробки нескладної композиції, уміння планувати малюнок на аркуші паперу; виховна - виховувати емоційно-естетичне сприймання виразності форми в декоративному аспекті, любов до народного мистецтва.

Завдання до уроку

Розробка нескладної композиції орнаменту з використанням символів (за власним вибором) для оздоблення:

- керамічної тарілки чи глечика;

- декоративної серветки;

- святкового рушничка;

- килима;

- козацького поясу;

- бойової сокири;

- кіраси;

- ножен козацької шаблі.

Міжпредметні зв'язки: українознавство, історія.

Обладнання:

1. Малюнки та таблиці із зображенням знаків-символів:

- поширених на території сучасної України;

- інших країн.

2. Зображення предметів декоративно-прикладного мистецтва, на яких використано знаки-символи.

Матеріали: будь-які графічні.

Методи і прийоми, що використовуються вчителем на уроці:

- організація сприймання;

- розповідь;

- актуалізація опорних знань учнів;

- демонстрація наочності;

- спостереження;

- порівняльний аналіз;

- стимулювання творчої діяльності учнів.

Види діяльності учнів на уроці:

- сприймання;

- пізнавальна;

- художньо-практична;

- творча.

Структура уроку

І. Організаційна частина (1 хв).

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку й мотивація навчання (2 хв).

ІІІ. Робота над темою уроку (16 хв).

IV. Самостійна творча робота учнів (22 хв).

V. Підбиття підсумків уроку (4 хв).

ХІД УРОКУ

Частини І, ІІ, ІІІ

Активізація уваги та сприймання

У сучасних оселях можна побачити багато оригінальних речей. Радіють очі від яскравих візерунків килима, витончених ліній керамічної вази, переплетіння зірочок і квіток мережива... Це говорять із нами мовою символів наші давні пращури, для яких кожна рисочка й геометрична фігура мали певне значення. Давайте сьогодні на уроці спробуємо зрозуміти та прочитати ці зображення. Але перед цим розкриємо поняття «символ».

У сиву давнину протягом багатьох тисячоліть життя людини було тісно пов'язане з довколишнім світом, із силами природи. Існуючи в гармонії з природою та за її законами, людина дуже поетично сприймала її предмети та явища, оживляла їх у своїй уяві, віруючи, що й вони існують за власними законами, виповнені таємничою, могутньою силою. Живими ставали Земля, Вода, Вогонь, Сонце, Зорі тощо. Не все в цьому світі було зрозуміло для людини: дощ, буря, посуха, блискавка, зима, весна, літо, осінь. Вони звідкілясь з'являлися, добре чи кепсько впливаючи на життя людини. Намагаючись знайти спільну мову з навколишнім світом, людина почала створювати нескладні малюнки з умовних знаків. За їх допомогою виробилася своєрідна мова спілкування з навколишнім світом. На багатьох стародавніх пам'ятках зустрічаються схематичні малюнки, що не є зображенням реальних предметів чи істот. Це стилізовані форми людей, птахів, тварин.

Актуалізація опорних знань учнів

Згадайте, що таке стилізація? (Стилізація - це творча переробка форм реального світу з найбільшим художнім узагальненням, виявленням його умовних декоративних якостей.)

Де зустрічались ви у своєму житті зі стилізованими мотивами чи орнаментами? (Бачили на будівлях, вишитих рушниках, серветках, посуді, керамічних виробах, одязі, ювелірних прикрасах, писанках, килимах та інших речах.)

Словникова робота

Візерунки, що з'явилися в доісторичні часи, не змінювалися протягом багатьох століть, переходили від одного покоління до іншого, утворюючи орнаментальний декор. Тому що це - не просто прикраса, це - символи, тобто своєрідне письмо, графічна фіксація релігійних понять та уявлень, що виникли набагато раніше писемності. Ці зображення знаків-символів відігравали роль магічних формул, були графічно зафіксованими моліннями, що звернені до вищих сил.

Викладання нового матеріалу (розповідь)

Якщо ми подивимось на чудові метикуваті узори стародавніх народних майстрів, то побачимо гармонійно поєднані між собою трикутники, ромби, круги, прямі чи ламані лінії. Ці елементи узорів сприймаються нами як звичайні геометричні фігури. Але для наших давніх пращурів вони були символічними зображеннями людей, води, землі, птахів, сонця. У візерунку не було жодного зайвого елемента! Кожна лінія чи фігура мали певне значення.

Сьогодні на уроці ми з вами вирушаємо в мандрівку сивою давниною, спробуємо зрозуміти та прочитати ці таємничі малюнки.

Перегляд демонстраційного матеріалу з коментарем учителя.

Найпоширенішим знаком, що використовували наші пращури при оформленні ваз, килимів, зброї, різьбленні по дереву, тисненні по шкірі, а також в архітектурі, має назву "давньогрецький меандр", або "безкінечник". Хвиляста лінія, що не має ні початку, ні кінця, символізує безкінечність і ритмічність руху води, життя, усього світу. Найбільш глибокий зміст цей символ має в розписі пасхальних яєць. Нанесений на сферичну поверхню яйця, він дійсно не має закінчення, проходить по поверхні яйця, ніби екватор по земній кулі. Цей символ є оберегом від злих сил, які, за повір'ям, одного разу потрапивши в цю безкінечну лінію, будуть вічно кружляти по ній і ніколи вже не зможуть завдати шкоди.

Прямо горизонтальна лінія означала Землю, це ознака повного спокою.

Горизонтальними зигзагоподібними чи хвилястими лініями позначається Вода земна (річки, озера) - свідоцтво схвильованості. Це один із найдавніших символів українського фольклору. Вода в уявленнях предків була матір'ю всього живого, всеплодющою силою. Давня українська легенда повідомляє: "Цар Вогонь і цариця Водиця світ сотворили". У далекі часи вода й вогонь були "великими і незамінними святителями". На початку кожної пори року наші пращури мали свята на честь Сонця і Води. Ці стихії, за віруваннями, мали необмежені сили та властивості: проганяти й відвертати лихі сили, надавати силу матері-землі для родючості, людині - здоров'я, радість, добробут і багатство. На другій день Великодня - Обливаний Понеділок - по всій Україні існував обряд обливання водою - очищення.

Ще з кам'яної доби до нас дійшли різноманітні керамічні вироби зі знаками Дощу у вигляді зигзагоподібних або прямих ліній, що відходять від горизонтальної смуги. Ці знаки називають "гребінці", "грабельки". При цьому лінія, від якої відходять дощові потоки, позначає Небо. Небо також може позначатися овалом чи колом.

Гачкуватий хрест, чи "триріг" (або "тринінг", "трикветр"), - символ Вогню, чоловічої сили. Він виник ще в кам'яну добу. Оскільки Вогонь і Вода - брат і сестра, поєднавшись, вони утворили любов, землю і все, що на ній є, то в багатьох обрядах Вогонь - символ любові. Вогонь - посланець Сонця на землі, він дає людям світло, тепло, їжу, допомагає в ремеслах. Але він може бути й небезпечним: все залежить від ставлення до нього людей. Тож Вогонь треба шанувати й не розгнівати - уважали наші пращури, бо він може жорстоко покарати.

Коло - символ Сонця. Воно може бути із крапками, або хрестом всередині, а також у вигляді кола з променями, пізніше його зображують восьмипелюстковою розеткою або квіткою. Його уявляли як отвір, крізь який видно справжнє яскраве небо, як Око Боже чи свічу, яку носять янголи. Сонце - це небесний вогонь, який люди завжди шанували й возвеличували. Схід Сонця оживляє, пробуджує увесь світ, дає тепло, світло і силу всьому живому. Уважалося, що навесні Сонце зламувало крижані мости, відмикало своїм промінням (золотими ключами) небо і землю, випускало птахів з вирію, зелену траву та яру пшеницю.

Птахи символізували настання весни, врожай та багатство. На думку стародавніх людей, пташка - посланець Бога на Землі, отож втілює в собі символи вічності, безсмертності душі. Це священна істота, що може найвище злетіти і наблизитися до світу богів. Саме пташка могла донести до небес людські прохання й побажання, записані символами на великодніх писанках.

Дерева з розлогими гілками означали родючість землі. Дуб - символ сили, захисту, довголіття, чоловічої мужності, вірності. Зображення дубових листочків є одним з найулюбленіших мотивів на великодніх писанках. Дубове листя - символ головного бога східних слов'ян за часів язичництва - Перуна - бога чоловічої, сонячної енергії, життя.

Дві схрещені лінії - символічне зображення блискавки.

"Драбинка" - символ сходження до вершин духовності, до Бога, до кращого життя. Людина вірила, що драбиною можна піднятись на небо.

Квадрат чи ромб, поділений на кілька частин із крапками в кожній, - символ засіяного поля чи садиби. Крапочки означають зерно, що має прорости. У цьому символі закладена ідея плодючості полів, а також людей. Під час розкопок поселень Трипільської археологічної культури знайдені фігурки богині плодючості Рожаниці. На животі жіночої фігурки намальовано ромб. У кожному з чотирьох його ділянок ще до випалювання було витиснуто по одній хлібній зернині.

Трикутник також є поширеним символом. Поєднання трьох елементів: Землі, Води та Вогню є знаком триєдності світобудови, своєрідною формулою життя. Земля, зрошена водами та зігріта сонцем, народжує нове життя, і цей процес безкінечний. Цей знак також символізує батька, матір і дитину. У християнстві триєдність - Отець, Син і Дух Святий.

Одним з найцікавіших і приваблюючих образів є антропоморфне зображення, яке нагадує жіночу постать. Ця жіноча фігура символізувала Велику Богиню Життя, що охороняє, оберігає все живе на землі. Її голову часто зображували у вигляді ромба, трикутника або кола, обрамленого квітами. Інколи рук у Богині-Берегині може бути чотири або шість, що робить зображення схожим на дерево, або нагадує літеру "Ж", що в кирилиці прочитується як "живіте", тобто символізує вічне продовження життя.

Найдивовижніший з усіх знаків-символів - зображення розгорнутої спіралі. Це символ зародження нового життя й вічного руху. Народні митці називають його "кучері" чи "завиток". Цей елемент зустрічається і на виробах сьогодення, і в розкопках при оформленні керамічних горщиків, ваз, військової амуніції, обрядових предметів, жіночих прикрас, предметів, що засвідчують найвищу царську владу (пекторалях). Їм прикрашають вироби зі срібла, золота, слонової кістки, мармуру, глини. Цей символ приваблював стародавніх майстрів своєю пластичністю, графічним зображенням наростаючого руху.

Люди не лише зображували ці знаки, а й умілі їх читати. За народними віруваннями, знаки-символи не тільки прикрашали житло, одяг і предмети побуту, а й охороняли, захищали людину від поганого ока, злих духів, приносили щастя - тому їх називали оберегами.

Узагальнення, систематизація та закріплення набутих знань (за допомогою аналізу й порівняння)

Магічні знаки-обереги існують і в інших народів. На їх виникнення завжди впливає конкретне природне середовище, в якому живуть люди, їх побут, тваринний та рослинний світ, знаряддя праці та мисливства. Спробуйте порівняти, наприклад, наші українські символи-обереги з монгольськими.

Які рослини можуть, на вашу думку, символізувати природу Монголії?

Що говорить про те, що монголи - кочові племена?

Які знаки-символи розповідають про те, що монголи були скотарями та мисливцями?

Яким силам природи вони вклонялися?

Знаки-символи руками майстрів поступово перетворювались у візерунки, ускладнювались, доповнювались новими елементами. З орнаментальних мотивів створювалися орнаментальні композиції. Саме в композиції виявляється справжня творчість майстра, його характер, індивідуальний почерк.

А тепер самі спробуйте із традиційних народних знаків-символів створити свою композицію для оздоблення:

- керамічної тарілки чи глечика;

- декоративної серветки;

- святкового рушничка;

- килима;

- козацького поясу;

- бойової сокири;

- кіраси;

- ножен козацької щаблі.

Частина V (самостійне виконання учнями творчої роботи).

Частина VI

1. Оцінка діяльності учнів під час уроку.

2. Показ кращих учнівських робіт.

3. Визначення завдання з підготовки до наступного уроку.

4. Проголошення уроку завершеним.

5. Прибирання робочих місць.

Інтерактивний розвиток фантазії учнів

Уроки образотворчого мистецтва у 6-му класі

На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах реорганізації освіти та системи виховання сучасні педагоги розуміють велику роль мистецтва у формуванні високоморальної та розвинутої творчої особистості. Тому відповідно до Державного освітнього стандарту загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції загальної мистецької освіти та головної мети освітньої галузі "Естетична культура", назріла необхідність доповнень у класичних формах залучення школярів до мистецтва.

Зокрема йдеться про потенціал інтегративних підходів, які є одним із засобів інтерактивної форми уроку. Так, основу програми «Мистецтво» (5-8-ті класи), розробленою під керівництвом Л. Масол, закладено принцип єдності національних і загальнолюдських художніх цінностей, поліхудожньості та полікультурності, що втілюється у вивченні художніх мов різних видів мистецтва, які мають багато спільних елементів та ознак. Програма стимулює вчителя до самостійного пошуку найоптимальніших виграшних поєднань і багатозначних зв'язків різнопланових цінностей двох і більше видів мистецтва. Також над цією проблемою працювали такі автори, як Л. Ващенко, О. Щолокова, С. Коновець, В. Тименко та інші, які бачать переваги інтегративних курсів і міжвидове інтегрування для застосування в загальноосвітніх закладах.

Перш за все розглянемо, як розкривається зміст поняття «інтерактивні форми навчання». Словник іншомовних слів за редакцією академіка АН України О. Мельничука дає таке визначення поняттю "інтер..." (лат. іnter...) - префікс, що означає перебування поміж, періодичність дії; активність - посилена діяльність, діяльний стан. Таким чином, періодичне посилення активності або періодичне переведення в діяльний стан визначає поняття "інтерактивний". Для сприяння розвитку фантазії та уяви, що є складовими творчого потенціалу, та врахування художніх інтересів особистості вчитель може застосовувати ситуації вибору учнями різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і матеріалів для виконання художніх робіт і сприйняття мистецьких творів, активізувати різноманітними методами та прийомами пошук у вирішенні завдань.

Ми пропонуємо до розгляду методологію інтерактивної форми мистецької освіти, яка враховує вимоги сучасної педагогіки. Вони складаються із завдань, які містять у собі:

Освітні - спрямовані на активацію уяви та фантазії. Передбачають формування практичної діяльності, уміння аналізувати та інтерпретувати мистецькі твори та дитячі малюнки, навчатися споглядати їх різними способами: статичний - сприймати їх через внутрішній світ, пропускати через свої відчуття на рівні порівняння чи поєднання емоційного стану та виразити їх; динамічний - сприймати через зовнішні відображення мистецьких творів, тобто "оживлювати" образи картини чи скульптури рухами, театральною діяльністю, обрядовими дійствами. Спробувати уявити собі, яким чином зображені образи набули тієї чи іншої пози. Пластичними або гострими рухами передати стан природи, що відтворив художник у своєму мистецькому творі. Створювати творчі композиції за мотивами мистецьких творів, видів і жанрів мистецтва, малювати варіації на теми та імпровізувати за творами митців. Застосування таких нестандартних завдань є одним із засобів стимулювання інтересу до мистецтва. Розглянемо деякі з них. Так, запропонуємо учням провести аналіз на порівняння ряду робіт на одну тему, виконаних дітьми різних вікових категорій. Спроектувати аналіз запитаннями: чим можна ускладнити чи доповнити сюжет? Що змінити, які художні техніки, матеріали застосувати, тобто відтворити картину на площині в об'ємі - скульптуру, рельєф, паперопластику? В якому жанрі або виді мистецтва намалювати її? Визначити мету створення малюнка (навчитися художній техніці, чи він носитиме рекламний характер чи прикрашатиме інтер'єр тощо). Такий аналіз активізує творчий процес, з'являються нові ідеї та образи у розкритті теми. Це ж стосується завдань-диктантів. Учень під диктовку створює композицію, має швидко розташувати зображення так, щоб утворився сюжет. Завдання на часткове копіювання якогось фрагмента відомої картини чи малюнка вчителя, а далі придумати та розширити його за своєю фантазією або подивитись на картину та спробувати відтворити побачене. Вправа на реставрування форми та малюнка посуду за уламком.

Розвивальні - спрямовані на використання нетрадиційних методів запропонованого матеріалу як один із засобів впливу на творчий потенціал дитини.

Сюди відносяться використання набутих учнями знань з інших навчальних дисциплін; долучення різноманітних терапій - арт, арома, музичні, аутотренінги, релаксація, медитація. Застосування непоширених художніх технік (пальчиковий метод, малювання пластиліном на склі, лиття води у форми, ліплення з мокрого піску тощо) та матеріалів (малювання лаком для нігтів, губною помадою, тінями для повік, коректором, "ліплення" утеплювальною пінкою, гіпсовим бинтом тощо), використання різних предметів (палички, корпуса кулькової ручки, овочів), застосування імпровізації в поєднанні різноманітних технік. Використання вчителем різноманітних прийомів ознайомлення дітей із процесом змішування кольорів. Так, палітра може бути у вигляді склянок, у яких знаходяться барвники. Переливаючи їх з одного посуду в інший, діти спостерігають хімічний процес утворення різноманітних відтінків. Таким прикладом може бути накладання кольорових світлофільтрів один на другий, у якому учні спостерігають оптичне змішування кольорів. Далі школярам пропонується самостійно придумати вид палітри. Ця вправа спрямована на засвоєння вмінь змішувати та отримувати нові кольори та відтінки. Аромати також можуть активізувати натхнення дітей. Особливо якщо їх застосувати на уроках малювання пейзажів, натюрмортів. Включаються нюхові аналізатори, які викликають у дитини асоціації з приємними спогадами, що позитивно впливає на її емоційний стан.

Виховні - містять у собі незвичайні форми проведення уроку як засіб формування здатності проявляти творчу діяльність: урок на виставці, у музеї, на екскурсії, у магазині, у майстернях митців - живописців, гончарів, різьбярів, вишивальниць і т. д., в ательє, редакції тощо. Пропонуються різноманітні види уроків - шоу, вернісаж, конференція, аукціон, обрядових дійств. Проводити рольові ігри - сесія мистецтвознавців, зустріч інопланетних митців. Теми виховних завдань спрямовані на розвиток не тільки нових образів та ідей, а включають у себе загальнолюдські цінності. До них відносяться створення проектів (колективні форми роботи) з оформлення інтер'єра не лише у своїй школі, а й в інших навчальних закладах, виготовлення подарунків, сувенірів як благодійної допомоги ветеранам, громадянам похилого віку, дітям-інвалідам, сиротам тощо. Виїзд і проведення уроків образотворчого мистецтва, підготовлені учнями за своїм розробленим планом, і пропозиції тем уроків (роль учителя, митця та інше). Проведення конференцій зі своїх надбань у мистецтві. Розглянемо тему "Створення проекту. Оформлення ви-ставки дитячих малюнків" (робота у групах). Це завдання несе в собі дух змагання. Дітям дуже подобається перемагати, коли їм довіряють, дають можливість самостійно вирішити якесь питання, поставлену перед ними задачу. Самостійне вирішення завдання школярем спрацьовує на активне творення, видумування чогось нового, тобто він робить відкриття. Це дає йому впевненість у своїх можливостях. Учитель допомагає учням у визначенні критеріїв, які дадуть змогу вибрати кращий проект, заохочувальні номінації для інших проектів; демонструє послідовність виконання проекту, ескізи готових проектів, зразки шрифтів і шрифтових композицій; роздає проспекти із планом проектування. Завдання передбачає декілька етапів у досягненні мети. Назва проекту. Тема виставкових робіт. Визначення форми та кольору шрифту. Оформлення малюнків. Розробка схеми розташування у приміщенні. Виготовлення ескізу каталогу виставки, запрошення. Форма проведення виставки (аукціон, благодійна, ярмарок тощо). Підібрати музичне оформлення. Основне завдання уроку - навички написання шрифту, його розташування на аркуші паперу, підбір кольору та форми. Тобто таке звичайне завдання, подане в інтерактивній формі, учні виконають із творчим підходом, мобілізують усю свою фантазію та уяву.

Творчий розвиток особистості на уроках образотворчого мистецтва - це засвоєння нею необхідних художніх навичок і прийомів, розвиток фантазії та уяви, тобто усвідомлення сутності явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності особистості моральним та естетичним вимогам, що вироблені людською культурою. Інтерактивні форми сприяють такому розвитку школярів і тим самим забезпечують самостійний пошук різноманітних зв'язків, художніх співставлень, аналогій, паралелей між видами мистецтв і дійсністю, наслідком яких має стати формування в особистості здатності цілісно бачити та сприймати світ, що зумовлює високий потенціал творчості, виховуватиме потребу в художньо-творчій самореалізації, сприятиме духовному самовдосконаленню.

Тема "Скільки років писанці?"

(На вибір: розпис мальованки; виготовлення шкрябанки або дряпанки.)

Урок - інтегрований (обрядові дійства).

Поняття: розпис, мальованка, шкрябанка або дряпанка.

Основна мета заняття: створення мальованої композиції на об'ємі; поглиблення розуміння змісту та художньої виразності символів і знаків у процесі створення мальованок і дряпанок; сприйняття творів декоративно-прикладного мистецтва як невід'ємної частини традиційної національної культури; виховання національної гідності та любові до національних надбань через народне мистецтво; розвиток емоційного задоволення від естетично виконаної роботи та причетності до народних традицій.

Художньо-творча діяльність

Створення довільної композиції за мотивами народних мальованок і дряпанок.

Формування відчуття композиції у процесі ознайомлення з розписом яєць.

Підбір кольорових відтінків для виразності композиційного розпису на яйці.

Набуття вмінь розпису на об'ємній поверхні.

Використання пісень, віршів, уривків з художньої літератури, легенд.

Ознайомитися з українським традиційним мистецтвом розпису яєць.

Уміти розписувати мальованку та виготовляти дряпанку.

Знати види розпису яєць: крашанку, писанку, мальованку, шкрябанку або дряпанку, крапанку.

Вступ (на вибір)

Уривок з поеми "Княжна"

Село! і серце одпочине.

Село на нашій Україні -

Неначе писанка, село

Зеленим гаєм поросло.

Т. Шевченко

Я - писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

І. Міщенко

Крутилася писаночка наша,

Як крутилася уся земля.

Схилимося низько

з "Отченашем" -

І сходить сонечко здаля.

Красу свою земля являє:

І квітку, й писанку, і луг...

"Христос воскрес!" -

Я привітаюсь,

Щоб інший радість

Теж відчув.

Ангеліна Балан

ХІД УРОКУ

Писанці вже понад тисячу років. Звичай розписувати писанки походить ще з дохристиянських часів. Україна здавна славилася самобутнім народним мистецтвом - писанкарством. Удосконалюючись протягом багатьох століть, вона стала на-дбанням національної культури, тому відома в усьому світі. Разом з нашими земляками, які шукали кращої долі за межами рідної землі, українська писанка потрапила до інших країн. Колекції їх є в Лондонському королівському музеї, Краківському та Празькому музеях. Багато американців, канадців, австралійців, німців теж уважають писанку своєю. А пам'ятник писанці встановлено в канадському місті Едмонтоні (фотографія пам'ятника писанці в підручнику "Усі країни світу").

Після довгої холодної зими люди завжди чекали на повернення сонця, яке споконвіку давало світло, а тепло сприяло пробудженню природи, розвитку рослинного та тваринного світу. Так найважливішим символом на писанці було й залишається зображення Сонця. Українці споконвіку вірили в магічну силу писанки та були переконані, що вона приносить щастя, добро, достаток, захищає людей від зла. Писанки, мальованки та інші види розписів яєць присвячувались не тільки різноманітним святам, а й порам року, визначним історичним датам і подіям, дню народження.

Для створення малюнка на яйці необхідно знати їх символіку. Знаючи значення символів, можна читати "написаний" малюнок як текст, розпізнавати послання майстра. Окрім того, розписане яйце прикрашало інтер'єр. Малюнки на яйцях писали не лише у вигляді орнаментів, а й у задовільній композиції. Орнамент - своєрідний зашифрований текст у вигляді знаків, стилізованих малюнків квітів, тварин, пташок. Вони діляться на геометричні, рослинні, зооморфічні або змішані. Ритм у ньому складається на принципі чергування елементів чи групи елементів. Різноманітні за формою та характером лінії в поєднанні з кольором несуть у собі розповідь про природу всесвіту та місце людини в ньому.

Розглянемо значення деяких символів: квіти символізують любов, красу, доброзичливість, радість, достаток, збереження життя. Птахи - перші вісники весни, вони символізують відновлення життя та природи.

Виноградний мотив символізував братерство, доброзичливість і довготривалу вірну любов.

Гілки лавра - вічність, славу, перемогу.

Дубове листя - чоловічу силу, Божу справедливість, красу.

Калина, липа, верба, тополя - жіночу красу.

Вишня - дівочу красу, причарування.

Колосок пшениці, жита - достаток.

Яблуко, слива - мудрість та здоров'я.

Смерека - вічне життя та юність.

Святий знак - хрест - символ всесвіту, знак чотирьох пір року, сторін світу, оберіг від хвороб і нещастя.

Охоронниця житла - берегиня - оберіг усього земного.

Знак вічності - безконечник - сонячний рух.

Символ засіяного лану - квадрат.

Символ землі - ромб.

Символи кольорів

Зелений - воскресіння природи, молодість, красу та радість, добробут.

Блакитний - безхмарне небо, чисте повітря, космічний простір, майбутнє.

Червоний - сонце, радість, ранішню зорю, любов і надію, літнє тепло, зрілість.

Чорний - ніч, тьму, надра землі, землю й родючість.

Білий - день, світло сонця, життя, вічність, багатство, радість добра та краси.

Білий і чорний - день-ніч, зима-літо, південь-північ.

Жовтий - Сонце, зорі, Місяць, урожай, приріст покоління.

Коричневий - земля й родючість.

На кожне свято тло яйця має свій колір:

Різдво - жовтий, білий.

Великдень - білий, червоний.

Трійця - зелений.

Івана Купала - червоний.

Маковій - червоний.

Спас - білий.

Богородиця - блакитний.

Піст - чорний, фіолетовий.

Практичне завдання

Створення ескізу композиції розпису. Нанесення малюнка на яйце за ескізом.

Завершення уроку

Визначення найкращих робіт у номінаціях: сюжетна композиція, пісня квітів, довершеність, витонченість, майстерність, кольорова ніжність, суто українська, фантазійна, космічна, магічна.

Елементи обрядового дійства

Учні шанобливо вклоняються гостям, запрошуючи їх на "вечірницю", де парубки та дівчата розписуватимуть яйця, щоб обмінятися ними. Заспівують пісні (тексти пісень знаходяться на столах), фрагментарно звучить запис народних пісень як фон "вечірниць". По закінченню роботи над розписом яйця учні виконують обрядову гру обміну яйцями. Ідучи один супроти одного, дівчина та хлопець утворюють струмок, що перетворюється на хоровод із двох кіл, одного кола, закручену спіраль, розкручену спіраль, стають рядочком (можливо із залученням до дійства гостей), уклоняються гостям.

Оформлення класного приміщення

І варіант. Парти розставити у вигляді двох довгих столів для дівчат і хлопців. Один стіл (укритий мальованою скатертиною) стоїть посередині кімнати як демонстраційна вітрина. На ньому розташовано різноманітні композиції із розписаних яєць.

ІІ варіант. Розмістити парти за схемою символу тризубця у плані. Дівчата працюватимуть за центральним столом, хлопці - на правому та лівому крилі символу. На дошці розташовані таблиці, плакати, малюнки, листівки тощо; на учнівських столах - зразки мальованих яєць, значення символів, тексти пісень, віршів.

Гості сидять за столом біля протилежної стіни від дошки. Перед ними лежать декілька плакатів, листівок чи малюнків із зображенням розписаних яєць, фарби, пензлики, склянки з водою.

Оздоблення шкільної форми елементами українського одягу

Вишиванка, стрічка, імітація вінку, пояс, різноманітні прикраси (корали, намисто, дукати, гривна тощо).

Одяг для вчителя: національний український одяг.

Обладнання уроку: підготовлене яйце до розпису та шкрябання, фарби, пензлик, склянка для води, серветка, цвях.

Візуальні мистецтва: різноманітні писанки, плакати із зображенням писанок, таблиці символів, понять.

Музичні твори: фрагменти українських народних пісень до Великодня. Народні обрядові пісні весняно-літнього циклу.

Орієнтовне домашнє завдання

У вільний час відвідати музей декоративно-прикладного мистецтва й отримати насолоду від споглядання мистецьких творів народних майстрів, зокрема писанкарства, відчути причетність до народних традицій.

Словник понять і мистецьких термінів

Декоративно-прикладне мистецтво - розділ декоративного мистецтва, який охоплює різні галузі творчості, що створюють художні вироби для побуту.

Писанка - вид розпису яйця, на якому за допомогою символів і знаків утворюють орнамент.

Крашанка - яйце, викрашене в один колір.

Крапанка - декорування яйця різнокольоровими крапками.

Шкрябанка або дряпанка - укрите підфарбованим воском яйце, яке прокарбовують гострим предметом.

Мальованка - яйце, розписане за допомогою пензлика фарбами у стилі народних майстрів із творчою композицією.

ВІЛЬШАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

 (ОПОРНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД)

Творча робота вчителя

як запорука розвитку творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва

Опис

досвіду роботи

вчителя образотворчого мистецтва

Кравецької С.В.

2017     рік       

«Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими людьми,

але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона

творець; її розумова діяльність – творчість.»

 «Не можна бути педагогом , не опанувавши
тонким емоційно-естетичним баченням світу»

В.О.Сухомлинський

ВСТУП

              Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

               Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

          Вчитель образотворчого мистецтва - не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів щодо самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат. Це процес двобічний, що ґрунтується на співтворчості вчителя та учня. Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з шкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

           Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.       

              ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

            Мета моєї роботи – створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку, саморозвитку  та  самореалізації кожного учня як особистості, розуміння ним його приналежності до культурного, соціальногго, морального, інтелектуального та духовного простору нашої нації та світу загалом. Тому методична проблема, над якою я працюю це моя творча діяльність як ефективна запорука розвитку творчих здібностей моїх учнів.  . Вірогідно, що саме ця проблема забезпечує такий розвиток у повній мірі.

Реалізуючи педагогічну проблему, я очікую на наступні результати:
     -   підвищення якості виконаних учнями художніх робіт ;

-         використання різноманітних розвиваючих технік, прийомів, методик  та уміння їх поєднувати;

-         розвиток відчуття кольору, форми, об’єму;

-         розвиток уяви, зорової па’яті, образного мислення  та фантазії;

-         підвищення позитивної мотивації та задоволення творістю;

-         виховання всебічної особистості, обізнаної з національною та всесвітньою культурною спадщиною;

-         виховання патріотизму школяра, обізнаного з мистецькими надбаннями України, спонукання до вияву творчості на користь Батьківщини;

-         виховання цілісної особистості, що здатна стати повноцінним гармонійно розвиненим членом соціуму.

                          АКТУАЛЬНІСТЬ МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

                 Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва є розвиток стійкого інтересу, художніх та творчих здібностей учнів. Не можна нехтувати природними даними й нахилами дитини, усім тим, що закладено в ній природою. Потрібно постійно зацікавлювати дитину, підтримувати, вводити нові завдання для виконання. Кожний учень по-своєму, індивідуально і неповторно сприймає предметний світ і зображує його на площині за допомогою своєї образної мови, своїх прийомів. Діти із задоволенням ліплять фігурки улюблених героїв казок, створюють архітектурні ансамблі за мотивами казок. Вчитель повинен враховувати усі ці особливості кожної дитини для того щоб розвинути художні та творчі здібності.

                                НАУКОВО-МЕТОДИЧНА БАЗА

             Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва. Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих.                             МЕТОДИ РОБОТИ НАД ПРОБЛЕМОЮ

Вербально – ілюстративні методи

-         мультимедійні презентації;

-         слайд-шоу різних жанрів, фільми, кліпи, мультфільми;

-         демонстрація відео – та кіно- фрагментів.

Методи порівняння і співставлення

-         складання порівняльних таблиць;

-         співставлення картин одного жанру в різних техніках;

-         знаходження відповідності;

-         знаходження мпільного та виключення зайвого.

Проблемно-евристичні методи

-         дискусії, дебати;

-         головоломки, кросворди, вікторини;

-         уроки-конференції, уроки-вчені ради.

Проектний метод

-         пошукові проекти;

-         інформаційні проекти;

-         творчі проекти;

-         дослідницькі проекти.

Нетрадиційні  методи навчання:

-         мнемотехніка;

-         інтерактивне навчання;

-         навчання на місцевому матеріалі;

-         родинні майстер-класи.

Для роботи  в цих методиках потрібен широкий спектр і форм навчальної діяльності учнів:

-          індивідуальна           ,

-         групова,

-         робота в парах,

-         колективна,

-         фронтальна.

   ПІДГОТОВКА УРОКІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

  На кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання.

                                                 Мої завдання:

-         запалити в дитячому серці вогник допитливості;

-         збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

-          розвивати різні види пам'яті;

-         розвивати уяву і фантазію;

-         розвивати увагу, спостережливість;

-         формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

-         пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

-         розвивати творче мислення;

-         навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

-         виховувати національну самосвідомість, духовність.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями  різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

                 Достатньо давно, обираючи потрібний для уроків арсенал методів та форм роботи , я зацікавилася інтерактивним навчанням. Знайомлячись із його головними постулатами, я зрозуміла , що вже давно і широко його викокистовувала. Тому останні десять-дванадцять років інтерактивна методика займає ключове місце у моїй роботі. Без чіткого розуміння її основних принципів та їх послідовного вивчення і застосування, інтерактивне навчання неможливе. Тому я в роботі опираюся на чітке теоретичне підгрунтя.

Методи асоціативного сприйняття

-         «Мікрофон», (аналіз твру, опис картини, побудовва аскізу)

-         «Мозковий штурм», (виключення зайвого, назва картини)

-         «Асоціативний кущ», (основні ознаки, колорит, графічні вправи)

-         «Ажурна плитка», (складання опису, презентація роботи)

-         «Коло ідей», (творчий проект)

-         «Колір-настрій», (психологічні вправи, асоціативна творчість)

-         «Дерево знань», (повторення та систематизація вивченого)

-         «Чистий аркуш» та інші. (підготовка до нової теми)

Ігрові методи

«Гра в колір», «Мистецьке поле чудес», а також ребуси, кросворди, загадки. Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва стараюсь спланувати свою роботу так, щоб:        

-   дати учням випереджувальні завдання: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Поспостерігати за явищами природи або довкілля;

-    на одному занятті стараюсь використовувати один або два інтерактивні методи;

-      визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й, можливі відповіді;

-  передбачити різноманітні методи для привертання уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни.
У своїй діяльності використовую такі форми роботи та технології: ІКТ, презентації та само презентації учнів, уроки на природі, проектну діяльність учнів, інтегровані уроки, акустичний супровід уроку, бінарні уроки, віршовані уроки, уроки-змагання, художньо-дидактичні ігри і вправи(гра-мандрівка, урок конкурс, урок-казка, мікрофон, асоціативний кущ).
                                              МЕТОД ПРОЕКТІВ

            Розкритися дитячим талантам  дозволяє метод проектів, який я почала впроваджувати в навчальний процес. Наприклад, у навчальних проектах з образотворчого мистецтва: «Види декоративно – ужиткового мистецтва на Україні» (5 клас), «Закономірності українського  орнаменту» (6 клас), проект «Архітектура очима дітей» (7 клас). Така діяльність привчає дітей до творчої, самостійної, практичної, планової й систематичної роботи, виховує прагнення до створення чогось нового. В арсеналі моїх учнів уже є цікаві проекти «Лялька-мотанка», «Творчість Марії  Примаченко» , «Світ кольору».

           Використання мультимедійних презентацій ( як частин проекту так і самостійних) на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь якому етапі уроку. На мою думку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концетрації уваги учнів і активізації їх діяльності. На даний час мною створена низка компю`терних презентацій       мистецтво» ( 5-7кл.), «Анімалістичний жанр» (5 кл.), «Натюрморт» (5-7кл.), «Архітектура» (7 кл.) , «Бігунець», «Петриківський розпис».

                                      ВИКОРИСТАННЯ ІКТ

        Вважаю, що сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Один із способів розвитку пізнавальної активності учнів – це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання. Використання комп’ютерних технологій на уроках образотворчого мистецтва дозволяє мені формувати та розвивати у учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту, інформаційну, комунікативну, полікультурну, а за умови залучення прикладних комп’ютерних програм, ще й компетентнісну продуктивну творчу діяльність.

Погодьтеся, що репродукцій картин зараз можна дістати дійсно багато (але, на жаль, не всіх картин і художників і не безкоштовно). Крім того - це віртуальні екскурсії в музеї. Уроки образотворчого мистецтва сприяють естетичному вихованню дітей, вихованню поваги до творчості народу. Для більш поглибленого ознайомлення учнів з побутом українського народу перші уроки в 5 класі з теми «Декоративно – прикладне мистецтво» проводжу в комп'ютерному класі, а інші - звичайним способом. Наприклад, протягом вивчення теми «Писанки» основні відомості про побудову і зміст малюнків писанок, їх розпис спочатку проводжу ознайомлення з малюнками писанок різних регіонів України, їх змістом, особливостями виконання орнаменту писанок з кожним окремо взятим учнем за допомогою комп'ютера ( Додаток 1) . Учні виконують ескіз розпису писанки. А на наступних уроках діти швидко, правильно і гарно розписують писанку за допомогою писачка й анілінових фарбників.

            Основним засобом вираження себе на різних стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії. Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери, моральне  здоров’я.  Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та завдань, я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методи і прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими.

 ГРА ЯК ВАГОМИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ

            У своїй роботі використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри та  сюжетно-рольові ігри. Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, ігри-головоломки, які сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок сприймання образу, вмінню розрізняти кольори і їх відтінки, форму та образ, реальність та фантастичність. Так, наприклад, під час вивчення теми «Властивості кольору» у 5 класі, я запропонувала дітям своєрідну арт-терапію «Зафарбуй свій настрій, але без олівця та пензля». Мої учні малювали всім, чим бажали: руками, пальцями, пакетами, волосинами, нитками. Фарб пішло багато, всі замурзалися, але ми, завдяки цим вправам , паралельно ще й наперед освоїли різні живописні техніки, прийоми, стилі та засоби малювання.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

            Підсилює враження учнів і прослуховування (декламація) віршів, до яких створюється малюнок. Такі методи активізують художню діяльність учнів та забезпечують міжпредметну і пізнавальну функції. Учні мають змогу почути твір у акторському чи навіть у авторському виконанні, а також продекламувати його так, як відчувають саме вони. Це сприяє створенню відповідного естетичного середовища.

          Окремо іде вміння ілюструвати літературні твори. Кілька програмових уроків зі створення ілюстрації до творів Т. Шевченка, українських народних казок чи легенд, не розкривають повною мірою весь спектр цього напрямку роботи, тож я пропоную додаткові творчі завчання « розкажи у малюнках про улюблену книгу» «Що ти останнє прочитав – намалюй». Уміння намалювати спочатку словесний, а потім і графічний портрет розвиває крім зображувальних властивостей, ще й зв’язне мовлення, вміння висловлюватися, точність та спостережливість.

ОСОБИСТІСНО_ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

           На своїх уроках я даю можливість реалізуватися кожній дитині. Навіть, якщо в учня не дуже добре виходить практична д діяльність, коментуючи малюнок, вказуючи на помилки, заохочую словами до роботи, знаходжу  в кожному малюнку щось добре.

 Особистісно - орієнтований підхід виконує і розвивальну, і навчальну , і виховну й подекуди терапевтичну функцію . Через дотик до мистецтва школярі вчаться бачити прекрасне та поціновують шедеври світової культурної спадщини . Саме такий дотик спонукає повторити за майстром , а згодом вигадати і втілити щось своє. Головним принципом особистісно - орієнтованого підходу є визнання індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку.                                                     ПОЗАУРОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

                   Мої вихованці є активними учасниками творчого життя школи, селища, країни. В позаурочний час вже стало традицією малювання листівок, малюнків та плакатів для учасників АТО. В нашу школу –побралтим на Луганщині.  Учні є постійним учасниками Всеукраїнських мистецьких конкурсів та акцій «Український сувенір», «Валентинка солдату». «Люби і знай свій край», тощо. Щоб досягти високого рівня знань і вмінь учнів, у своїй роботі я використовую методи активного навчання (пошукова робота, обговорення проблеми в групах, консультування). Кращі роботи вихованців прикрашають шкільні коридори та рекреації, а найбільш вдалі роботи ми подарували навіть місцевій лікарні для стаціонарних палат.

                                    СПІВПРАЦЯ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ

              Вчитель образотворчого мистецтва – не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів що до самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат.

               Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість вчителю відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.

Отже, образотворче мистецтво – один із засобів творчого розвитку вчителя та учнів. «Творчість, – писав В.О.Сухомлинський, починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням».

              Я намагаюся  виховувати  в дітях  естетичні смаки та погляди на принципах народної естетики та на кращих надбаннях цивілізації, що дозволяє примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Я  глибоко переконана, що краса і добро крокують поряд, тому на своїх уроках часто намагаюся викликати  в учнів почуття радості, захоплення,здивування.            Наприклад, на уроці “Малювання українського національного вбрання” ми слухали українські народні мелодії, (одночасно співставляючи візерунок музичний та зображувальний, ритм, повтори та уявні кольори і відтінки) ,  а коли учні малювали на тему “Портрет козацького гетьмана”, звучали січові пісні «Ой на горі та й женці жнуть», « Дума про Мамая», «Ой Морозе-Морозенку» та ін., зміст яких розкриває сутність українського козацтва, його історичне минуле, народний менталітет. Розповідаючи учням про народний розпис, я  знайомлю  їх з творчістю народних майстринь Катерини Білокур, Марії Примаченко, Параски Хоми,   розповідаю їхню  біографію, знайомлю з творчістю, демонструю репродукції картин. Для цього я сворила презентації та фото-альбоми.

                           РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

              Головним  у розвитку здібностей дитини є:

·         формування відчуття краси та гармонії, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі;

·         розвивати художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне мислення; художньо-образні якості зорового сприйняття, спостережливість, зорову пам’ять;

·         розвивати навички сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культуру почуттів.

В основі  специфіки предмета покладені принципи:

– від простого до складного;

– від реального до абстрактного;

– від простих вправ по набуттю практичних навичок до обдуманого власного бачення      світу;

– від сприйняття творів мистецтва до їх аналізу.

За рівнем залученості до художньої діяльності діти поділяються на таких, які:

·         обмежуються споживанням мистецтва;

·         поєднують споживання зі спробами художньої творчості;

·         поєднують споживання із набуттям знань про мистецтво;

·         поєднують споживання, творчі спроби і набуті знання про мистецтво.

Саме у обдарованих дітей споживання, творчість, знання поєднані гармонійно.

НЕТРАДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ

Нетрадиційна образотворча діяльність відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини.

           Застосування нетрадиційних технік допоможе:

- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з учнем (учнями) під час спільної художньо-творчої діяльності;

- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;

 - діагностувати емоційний та психічний стан школяра;

- сприяти успішній соціалізації особистості.

     Монотипія – вид графічної техніки, пов’язаний з процесом друку. Суть монотипії – у нанесенні фарб на гладку поверхню плівки «від руки» - з подальшим друком на папері (завжди отримуємо один відбиток).

     Гравюра на картоні – в образотворчому мистецтві вид графіки, в якому зображення є видряпаним  на картоні.

     Малювання пальчиками та долоньками, паличками. Спосіб одержання зображення: дитина опускає в гуаш долоньку або пальчик,  вушну паличку або офарблює її за допомогою пензлика і робить відбиток на папері. Після роботи руки витираються серветкою, потім гуаш легко змивається. 

     Друкування з готових форм. Спосіб одержання зображення з картоплини,губки таін.: дитина розфарбовує печатку фарбою й наносить відбиток на папір. Для одержання інших кольорів міняються й мисочка й печатка.

     Свічка + акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює свічею на папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічею залишається білим.

     Гратаж. Спосіб одержання зображення: дитина розмальовує аркуш паперу фарбами або олівцями різного кольору, натирає свічею аркуш так, щоб він весь був покритий шаром воску. Потім на нього наноситься туш з рідким милом. Після висихання  ручкою з пустою пастою вишкрябується малюнок.

      Воскові крейди +акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює восковими крейдами на білому папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок крейдою залишається не зафарбованим.

     Набризки. Спосіб одержання зображення: фарба розприскується на папір зубною щіткою.

      Кляксографія звичайна. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує гуаш пластиковою ложкою на папір. У результаті виходять плями в довільному порядку. Потім аркуш накривається іншим аркушем і притискається. Далі верхній аркуш знімається, зображення розглядається: визначається на що воно схоже. Відсутні деталі домальовуються.

      Кляксографія від подиху. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує пластиковою ложкою фарбу, виливаючи її на аркуш, роблячи невеличку плямку (крапельку). Потім на цю пляму дує із трубочки так, щоб її кінець не торкався ні плями, ні паперу. При необхідності процедура повторюється. Відсутні деталі домальовуються.

      Кляксографія з ниточкою. Спосіб одержання зображення: дитина опускає нитку у фарбу, віджимає її. Потім на аркуш паперу викладає з нитки зображення, залишаючи один її кінець вільним. Після цього зверху накладає інший аркуш, притискає, притримуючи кінчик. Відсутні деталі домальовуються.

      Мозаїка - зображення, зроблене на підготовленій основі зі шматків кольорового паперу, пластиліну, шкаралупи та ін..

      Живописний рельєф – зображення здійснюється за допомогою акрилової  шпаклівки, малюнок розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

       Пап’є-маше – зображення створюється за допомогою маси із паперу, розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

                               ЗВ’ЯЗОК ПРЕДМЕТУ ІЗ ЖИТТЯМ

            Розбудити чутливість душі, звернутися до виховання почуттів – одне з головних завдань, поставлене сьогодні самим життям. Ми  багато говоримо про дефіцит добра, любові, милосердя, співчуття. Вчити відчувати, переймати чужий біль, радіти чужим успіхам, захоплюватися, милуватися, споглядати  треба так само, як навчати ходити, їсти, говорити.

          На мою думку, розповіді на уроках мають бути  виразними, яскравими, емоційними. Спочатку треба «зарядити» дітей своїми почуттями, відчуттям прекрасного, передати досвід сприйняття, учити встановлювати певні зв’язки, бачити залежності і закономірності.Розповідати, що кольором, лінією, формою можна передати і свій настрій і настрій природи. При цьому ставитися до дитини як до маленького художника, митця, єдиного і неповторного. Такий метод є тією сходинкою, яка допомагає дитині виявити себе у малюнку.

                                 МЕТОДИЧНЕ_ПРОГНОЗУВАННЯ

               Завдяки поставленій методичній проблемі я очікую від своїх учнів набуття наступних комплексних  компетентностей:

пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності; творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва; методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння ви­значити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; компетентність саморозвитку (стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи); комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосування вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт; інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями; світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

ВИСНОВОК

            Почуття прекрасного, ймовірно, найближче до вродженим людським почуттям. Важливо знайти шлях до того, щоб зробити зустріч кожного школяра з мистецтвом цікавою, захоплюючою, ненав'язливою. Якщо це вдасться - то естетичне виховання здатне принести чудові результати. Діти повинні побачити в самому вчителеві ідеал, щоб у їхніх душах з'явився гарячий відгук. Творчість – це процес народження нового у природі та в людині, необхідна умова інтелектуального та духовного зростання людини. У кожної людини є здатність до творчості, адже з нею діти народжуються. Тому на своїх уроках я ставлю завдання знайти оту ниточку творчості , не втратити, а навпаки розвивати її.

Я переконана, що  вчитель-художник  має  на  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагнути створити  творчу,   позитивно  активну,  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар, обов’язково  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю, особливим , педагогічним  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного,  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.