Класний керівник року(шкільний етап)

Мітинг-реквієм,

приурочений пам’яті Героїв Небесній Сотні

20 лютого 2018 року

Ведуча. 20 лютого оголошено днем скорботи за загиблими в сутичках під час подій на Майдані Незалежності 2014 року.

        Сьогодні ми віддаємо скорботну шану трагічним подіям в історії незалежності України, які сталися в Києві 18-20 лютого 2014 року. Тоді під час сутичок загинули 73 мирні жителі та 11 силовиків. Будинок профспілок на Майдані згорів ущент, у Києві в ці дні зупинився рух метро. 18 лютого з боку вулиці Інститутської "Беркут" і міліція повністю оточили урядовий квартал в Києві. За кордоном натягнули колючий дріт. Міліція практично впритул кидала гранати, до яких були прив'язані гвинти. "Швидкі" відмовлялися вивозити поранених. СБУ розіслала держустановам Печерського та Шевченківського районів розпорядження зачистити все до 16:00. Усі гілки київського метрополітену закрили нібито у зв'язку з загрозою теракту. В цей час спікер Володимир Рибак запевняє в Раді, що президент Віктор Янукович не буде вводити надзвичайний стан. Самооборона Майдану готова до штурму силовиків. На тлі цих подій силовики почали штурмувати Український дім. Всі, хто встигають, біжать у бік Михайлівської площі. Хто потрапляє в руки силовиків, зазнає жорстокого побиття. Чути постріли. У центр Києва вже рухаються два БТРи. Зокрема, техніка була помічена на вулиці Кіквідзе. БТР рухався по Кіквідзе в бік центру. Близько 20.00 силовики попросили жінок і дітей залишити Майдан у зв'язку із "проведенням антитерористичної операції", і почався ще один штурм, але вже за допомогою бронетехніки - БТР врізався в барикаду, і за ним на штурм пішли "беркутівці" і бійці Внутрішніх військ. Майдан Незалежності з боку Інститутської повністю охоплений вогнем, весь час чути дуже сильні приголомшливі вибухи, протестувальники запускають салюти. Безперервно приїжджають і виїжджають "швидкі". Протестувальники запускають салюти проти силовиків. Почалася пожежа в Будинку профспілок, але міліція навіть не намагалася його ліквідувати. Активісти своїми силами витягали людей з вогню. Зайнявся Будинок профспілок. Близько опівночі на Майдані Незалежності, в районі Михайлівської та Софіївської площ відключили електрику. Керівник медичної служби Майдану Олег Мусій заявив, що кількість жертв сутичок зросла до 20 загиблих. По Західній Україні в ніч на 19 лютого та протягом дня покотилася хвиля захоплень активістами будівель держустанов. В цей день СБУ оголосила про початок в Україні масштабної антитерористичної операції. «Події останніх діб в Україні свідчать про наростання ескалації силових протистоянь і масове застосування зброї з боку екстремістськи налаштованих угруповань», - заявили у відомстві. В цей час активісти Євромайдану в Києві захопили будівлі Головпоштамту, консерваторії і Держкомтелерадіо. Самооборона Майдану повернулася в звільнену раніше будівлю КМДА й почала облаштовувати в ній пункт обігріву і відпочинку. У Трапезній церкві Михайлівського собору розгорнули резервний госпіталь. Влада, як і обіцяла, обмежила доступ в Київ: в'їзди в місто закриті, потрапити в столицю було можливо всього декількома дорогами. Геннадій Москаль заявив, що силовики під час подій у Києві використовували проти протестувальників гранати, закуплені в Росії, які використовуються при антитерористичних операціях.

       Сьогодні ми зібралися тут, біля пам’ятника молодим героям України, щоб сказати: «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Плекайте в душах  любов до своєї святої землі, щоб не гнулась вона під чужими ворожими ногами!». Ці слова стали останньою думкою, останнім ударом серця, останнім подихом для тих, кого народ назвав Небесною Сотнею. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів. Кожен з них планував довго жити, проте без вагань став під кулю .

Сьогодні бачив – цілувались голуби…
Світило сонце і сміялись діти,
По вулицях несли з Героями гроби,
Лунало «Слава!» й похилились квіти…
      Ридали посивіли Матері
      З обличчями чорнішими від ночі…
      За ЩО?! Стріляли рано-на зорі
      В невинні Душі, в чисті світлі Очі?
Свічки горіли – небо у імлі…
І пташка десь сльозилася самотня…
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ на землі!
СМЕРТЬ ВОРОГАМ! І, ЧЕСТЬ!-НЕБЕСНІЙ СОТНІ!
Вшануймо пам’ять загиблих за волю і незалежність Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання

                                                        Хвилина мовчання

А сотню вже зустріли небеса..
            Летіли легко, хоч Майдан ридав…
            І з кров´ю перемішана сльоза….
            А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
             І рани їхні вже не їм болять..
             Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
             Як крила ангела, злітаючи назад,
             Небесна сотня в вирій полетіла…                                                                

Ведуча  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. У жалобі схилимо голови. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під мелодію «Пливе кача» запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки і ставлять до пам’ятника )

Запрошуємо всіх присутніх покласти квіти до пам’ятного знаку молодим героям.

Ведуча.  Мітинг-реквієм, приурочений пам’яті Героїв Небесній Сотні ,оголошую закритим . А ми вам бажаємо всім світлих днів і мирного неба. Дякуємо за увагу!

Лінійка до 29-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан

Сценарій

ТЕМАТИЧНОЇ ЛІНІЙКИ

«Афганістан болить в моїй душі»

15 лютого 2018 року

Мета. Розширити знання дітей про історичні події афганської війни; виховувати повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів та матерів, сини яких загинули в Афганістані.

Хід свята

Вчитель. Шановні гості, діти! Сьо­годнішнє свято я хочу розпочати такими словами.Чи треба взагалі згадувати про війну!

Деякі кажуть, що не треба. Я думаю, що треба. Треба до тих пір, поки людство неспроможне бути сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!».

У цей день перестаньмо згадувати про війну, яку ми тоді назвемо останньою не тільки тому, що хочеться назвати її так, але й тому, що будемо пе­реконані в цьому.

Сьогодні ми зібралися на свято пам'яті, присвя­чене воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в аф­ганській війні.

На нашому святі присутні воїни-інтернаціоналісти, учасники бойових дій в Афганістані.

Вчитель історії. 15 лютого минає 29 років із дня закінчення війни в Афганістані. Але ця війна наза­вжди залишиться болем у серці нашого народу.

25 грудня 1979 року Радянські війсь­ка були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов'язку. Для тисяч радянсь­ких солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася були віддати найдорожче - життя.

Багатьом із них ніколи вже не повер­нутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні гарної землі. Вони поляжуть навіки. Кого поховають товариші, хто пошматований розле­титься в прах на гігантських фугасах. І тільки гнівний його дим понесуть над землею східні вітри. У афганській війні загинуло майже 15 тис. осіб. 290 воїнів пропали без вісті. Жорстока, кривава війна в Аф­ганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім сер­цем прийняли її біль, як свій, і до останнього по­диху захищали інтереси її багатостраждального народ.

1-й учень.

Старенька мати йде до свого сина,

 Гранітні плити плачуть під ногами,

 Стукоче серце в грудях, ниє спина:

Синочку, рідний, йди в обійми мами

2-й учень.

Тече сльоза і падає на плечі.

Із стелі очі дивляться хлоп'ячі.

їм тільки жити, жити і творити,

Вони ж навіки залишаються дитячі.

 3-й учень.

Стоїть старенька й плаче. Ні, ридає...

Перед очима в неї похоронка,

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча та воронка.

 4-й учень.

Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

 5-й учень.

Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

6-й учень.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в сивеє чоло:

О, синку рідний, мій єдиний сину,

Як хороше б мені тоді було!

7-й учень.

Стоїть старенька мати на могилі,

 І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

Прийшов синок додому у броні. Для тих, хто побував в Афганістані й зараз пе­ред очима постають жахливі картини боїв, облич­чя товаришів, які загинули, а ночами сняться кош­марні сни.

Вчитель. Повідайте, повідайте синам,

Повідайте всім дітям, ветерани,

Які шляхи пройти судилось вам

Крізь полум’я  Гардеса й Кандагара.

(Слово надається учаснику війни в Афганістані).

Учитель. Афганська війна героїчна і трагічна не тільки із-за обелісків, вона тривала вдвічі довше ніж Велика Вітчизняна. Ніким і нікому не оголошена, вона потребує глибокого осмислення. Нема такого комп'ютера, щоб водночас здобути всі уроки, політичні й військові, які необхідні для до суспільства. Тому, нехай пам'ять прокручує: було? як було? і чи так це було?Закінчилась  війна.   Багато  молодих  воїнів-інтернаціоналістів  були  нагороджені орденами  і  медалями,  але найвищою нагородою тих,   хто  уцілів -  є   життя,   а  для   загиблих  - пам'ять.Летять, відлітають у вічність роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній нам'яті імена воїнів-афганців.Схилимо ж голови перед світлою пам'яттю тих,  хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.

Хвилина мовчання, хвилина мовчання.

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання -у ній наша любов і горе

Як подвиг полеглих,

Священна хвилина мовчання.

Прошу всіх присутніх вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Вчитель. Слухайте! Дивіться! Запам’ятовуйте. Поруч із нами воїни-інтернаціоналісти, батьки рідні воїнів, які загинули в Афганістані. Сього ми висловлюємо їм вдячність і даруємо квіти.

Нашим гостям і всім присутнім у бажаємо  здоров'я,   щастя,   миру,  душевного кою,   злагоди,  добробуту  у   великому домі, зветься - Україна.

СЦЕНАРІЙ урочистої лінійки до Дня Соборності України

22 січня 2018 року

Вступ «Ой у лузі червона калина»

Читці.

Ще із давніх-давен,  з древньоруських князів,

Від козацько-гетьманського часу,

Україну хотіли найкращі з синів

Об’єднать як народ і як расу.

Ще Мазепа, Хмельницький і Орлик Пилип

За соборність життя віддавали,

З покон-вік українці, що сіяли хліб,

Всі про власну свободу зітхали.

І сказав  про це третій універсал

Мов трибун від Центральної Ради

Ми народ, ми єдині, ми волі земля,

Діти миру, свободи і правди!

У 12.00 22 січня

В 19 році минулого віку,

Як народ ми своє відшукали коріння,

На життя  і на долю велику!

Слово для історичної довідки надається вчителю історії Мосінзову А.Е.

Шептали губи : все життя тобі…

Земля моя, прощай квітуча нене,

Схилилась Україна у журбі:

Сини мої.. навіки убієнні…

Як і в давнину, і сьогодні гинуть сини України за її свободу, незалежність, неподільність. Лягають і на древні,  і на свіжі могили яскраво червоні квіти, як краплі пролитої крові синів та дочок свого народу, своєї землі, своєї держави. Вшануймо ж їх пам’ять хвилиною мовчання.

Право покласти квіти до меморіального знаку загиблого в АТО на сході України учня нашої школи Ігоря Владова надається__________________

Пісня «Мальви»

Святкуй, квітуча Україно,

В свободі щастя ти знайшла!

Дорослий знає і дитина.

Який важкий ти шлях пройшла

І хай не все гаразд буває,

Та твердо й гордо я скажу

Тобою, милий рідний краю,

Як власним серцем дорожу!

Зі святом! Дякуємо за увагу!

Опис досвіду роботи вчителя образотворчого мистецтва

ВІЛЬШАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ  (ОПОРНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД)

Орієнтований підхід 
в  роботі вчителя

як запорука розвитку 
творчих здібностей учнів 
на уроках образотворчого мистецтва

Опис

досвіду роботи

вчителя образотворчого мистецтва

Кравецької С.В.

2017     рік    


   

«Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими людьми,

але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона

творець; її розумова діяльність – творчість.»

 «Не можна бути педагогом , не опанувавши
тонким емоційно-естетичним баченням світу»

В.О.Сухомлинський

ВСТУП

              Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

               Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною, тому що краса, яка не сприймається, - мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості.

          Вчитель образотворчого мистецтва - не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів щодо самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат. Це процес двобічний, що ґрунтується на співтворчості вчителя та учня. Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з шкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

           Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Тому своїм завданням вважаю - управляти процесами творчого пошуку учнів, йдучи від простого до складного: створення ситуації, що сприяє творчій активності та спрямованості дитини, розвиток його уяви, асоціативного мислення, здатності розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.       

              ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

            Мета моєї роботи – створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку, саморозвитку  та  самореалізації кожного учня як особистості, розуміння ним його приналежності до культурного, соціальногго, морального, інтелектуального та духовного простору нашої нації та світу загалом. Тому методична проблема, над якою я працюю це моя творча діяльність як ефективна запорука розвитку творчих здібностей моїх учнів.  . Вірогідно, що саме ця проблема забезпечує такий розвиток у повній мірі.

Реалізуючи педагогічну проблему, я очікую на наступні результати:
     -   підвищення якості виконаних учнями художніх робіт ;

-         використання різноманітних розвиваючих технік, прийомів, методик  та уміння їх поєднувати;

-         розвиток відчуття кольору, форми, об’єму;

-         розвиток уяви, зорової па’яті, образного мислення  та фантазії;

-         підвищення позитивної мотивації та задоволення творістю;

-         виховання всебічної особистості, обізнаної з національною та всесвітньою культурною спадщиною;

-         виховання патріотизму школяра, обізнаного з мистецькими надбаннями України, спонукання до вияву творчості на користь Батьківщини;

-         виховання цілісної особистості, що здатна стати повноцінним гармонійно розвиненим членом соціуму.

                          АКТУАЛЬНІСТЬ МЕТОДИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

                 Одним із надзвичайно важливих факторів у навчанні учнів образотворчого мистецтва є розвиток стійкого інтересу, художніх та творчих здібностей учнів. Не можна нехтувати природними даними й нахилами дитини, усім тим, що закладено в ній природою. Потрібно постійно зацікавлювати дитину, підтримувати, вводити нові завдання для виконання. Кожний учень по-своєму, індивідуально і неповторно сприймає предметний світ і зображує його на площині за допомогою своєї образної мови, своїх прийомів. Діти із задоволенням ліплять фігурки улюблених героїв казок, створюють архітектурні ансамблі за мотивами казок. Вчитель повинен враховувати усі ці особливості кожної дитини для того щоб розвинути художні та творчі здібності.

                                НАУКОВО-МЕТОДИЧНА БАЗА

             Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва. Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих.                             МЕТОДИ РОБОТИ НАД ПРОБЛЕМОЮ

Вербально – ілюстративні методи

-         мультимедійні презентації;

-         слайд-шоу різних жанрів, фільми, кліпи, мультфільми;

-         демонстрація відео – та кіно- фрагментів.

Методи порівняння і співставлення

-         складання порівняльних таблиць;

-         співставлення картин одного жанру в різних техніках;

-         знаходження відповідності;

-         знаходження мпільного та виключення зайвого.

Проблемно-евристичні методи

-         дискусії, дебати;

-         головоломки, кросворди, вікторини;

-         уроки-конференції, уроки-вчені ради.

Проектний метод

-         пошукові проекти;

-         інформаційні проекти;

-         творчі проекти;

-         дослідницькі проекти.

Нетрадиційні  методи навчання:

-         мнемотехніка;

-         інтерактивне навчання;

-         навчання на місцевому матеріалі;

-         родинні майстер-класи.

Для роботи  в цих методиках потрібен широкий спектр і форм навчальної діяльності учнів:

-          індивідуальна           ,

-         групова,

-         робота в парах,

-         колективна,

-         фронтальна.

   ПІДГОТОВКА УРОКІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

  На кожному уроці я ставлю перед собою такі завдання.

                                                 Мої завдання:

-         запалити в дитячому серці вогник допитливості;

-         збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

-          розвивати різні види пам'яті;

-         розвивати уяву і фантазію;

-         розвивати увагу, спостережливість;

-         формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

-         пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

-         розвивати творче мислення;

-         навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

-         виховувати національну самосвідомість, духовність.

Серед шляхів розвитку творчих здібностей , пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями  різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

                 Достатньо давно, обираючи потрібний для уроків арсенал методів та форм роботи , я зацікавилася інтерактивним навчанням. Знайомлячись із його головними постулатами, я зрозуміла , що вже давно і широко його викокистовувала. Тому останні десять-дванадцять років інтерактивна методика займає ключове місце у моїй роботі. Без чіткого розуміння її основних принципів та їх послідовного вивчення і застосування, інтерактивне навчання неможливе. Тому я в роботі опираюся на чітке теоретичне підгрунтя.

Методи асоціативного сприйняття

-         «Мікрофон», (аналіз твру, опис картини, побудовва аскізу)

-         «Мозковий штурм», (виключення зайвого, назва картини)

-         «Асоціативний кущ», (основні ознаки, колорит, графічні вправи)

-         «Ажурна плитка», (складання опису, презентація роботи)

-         «Коло ідей», (творчий проект)

-         «Колір-настрій», (психологічні вправи, асоціативна творчість)

-         «Дерево знань», (повторення та систематизація вивченого)

-         «Чистий аркуш» та інші. (підготовка до нової теми)

Ігрові методи

«Гра в колір», «Мистецьке поле чудес», а також ребуси, кросворди, загадки. Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва стараюсь спланувати свою роботу так, щоб:        

-   дати учням випереджувальні завдання: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання. Поспостерігати за явищами природи або довкілля;

-    на одному занятті стараюсь використовувати один або два інтерактивні методи;

-      визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запитання й, можливі відповіді;

-  передбачити різноманітні методи для привертання уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни.
У своїй діяльності використовую такі форми роботи та технології: ІКТ, презентації та само презентації учнів, уроки на природі, проектну діяльність учнів, інтегровані уроки, акустичний супровід уроку, бінарні уроки, віршовані уроки, уроки-змагання, художньо-дидактичні ігри і вправи(гра-мандрівка, урок конкурс, урок-казка, мікрофон, асоціативний кущ).
                                              МЕТОД ПРОЕКТІВ

            Розкритися дитячим талантам  дозволяє метод проектів, який я почала впроваджувати в навчальний процес. Наприклад, у навчальних проектах з образотворчого мистецтва: «Види декоративно – ужиткового мистецтва на Україні» (5 клас), «Закономірності українського  орнаменту» (6 клас), проект «Архітектура очима дітей» (7 клас). Така діяльність привчає дітей до творчої, самостійної, практичної, планової й систематичної роботи, виховує прагнення до створення чогось нового. В арсеналі моїх учнів уже є цікаві проекти «Лялька-мотанка», «Творчість Марії  Примаченко» , «Світ кольору».

           Використання мультимедійних презентацій ( як частин проекту так і самостійних) на уроках образотворчого мистецтва є доцільним на будь якому етапі уроку. На мою думку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концетрації уваги учнів і активізації їх діяльності. На даний час мною створена низка компю`терних презентацій       мистецтво» ( 5-7кл.), «Анімалістичний жанр» (5 кл.), «Натюрморт» (5-7кл.), «Архітектура» (7 кл.) , «Бігунець», «Петриківський розпис».

                                      ВИКОРИСТАННЯ ІКТ

        Вважаю, що сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Один із способів розвитку пізнавальної активності учнів – це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання. Використання комп’ютерних технологій на уроках образотворчого мистецтва дозволяє мені формувати та розвивати у учнів такі компетентності: саморозвиток та самоосвіту, інформаційну, комунікативну, полікультурну, а за умови залучення прикладних комп’ютерних програм, ще й компетентнісну продуктивну творчу діяльність.

Погодьтеся, що репродукцій картин зараз можна дістати дійсно багато (але, на жаль, не всіх картин і художників і не безкоштовно). Крім того - це віртуальні екскурсії в музеї. Уроки образотворчого мистецтва сприяють естетичному вихованню дітей, вихованню поваги до творчості народу. Для більш поглибленого ознайомлення учнів з побутом українського народу перші уроки в 5 класі з теми «Декоративно – прикладне мистецтво» проводжу в комп'ютерному класі, а інші - звичайним способом. Наприклад, протягом вивчення теми «Писанки» основні відомості про побудову і зміст малюнків писанок, їх розпис спочатку проводжу ознайомлення з малюнками писанок різних регіонів України, їх змістом, особливостями виконання орнаменту писанок з кожним окремо взятим учнем за допомогою комп'ютера ( Додаток 1) . Учні виконують ескіз розпису писанки. А на наступних уроках діти швидко, правильно і гарно розписують писанку за допомогою писачка й анілінових фарбників.

            Основним засобом вираження себе на різних стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії. Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери, моральне  здоров’я.  Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та завдань, я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методи і прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей  учнів. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими.

 ГРА ЯК ВАГОМИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ

            У своїй роботі використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри та  сюжетно-рольові ігри. Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, ігри-головоломки, які сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок сприймання образу, вмінню розрізняти кольори і їх відтінки, форму та образ, реальність та фантастичність. Так, наприклад, під час вивчення теми «Властивості кольору» у 5 класі, я запропонувала дітям своєрідну арт-терапію «Зафарбуй свій настрій, але без олівця та пензля». Мої учні малювали всім, чим бажали: руками, пальцями, пакетами, волосинами, нитками. Фарб пішло багато, всі замурзалися, але ми, завдяки цим вправам , паралельно ще й наперед освоїли різні живописні техніки, прийоми, стилі та засоби малювання.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

            Підсилює враження учнів і прослуховування (декламація) віршів, до яких створюється малюнок. Такі методи активізують художню діяльність учнів та забезпечують міжпредметну і пізнавальну функції. Учні мають змогу почути твір у акторському чи навіть у авторському виконанні, а також продекламувати його так, як відчувають саме вони. Це сприяє створенню відповідного естетичного середовища.

          Окремо іде вміння ілюструвати літературні твори. Кілька програмових уроків зі створення ілюстрації до творів Т. Шевченка, українських народних казок чи легенд, не розкривають повною мірою весь спектр цього напрямку роботи, тож я пропоную додаткові творчі завчання « розкажи у малюнках про улюблену книгу» «Що ти останнє прочитав – намалюй». Уміння намалювати спочатку словесний, а потім і графічний портрет розвиває крім зображувальних властивостей, ще й зв’язне мовлення, вміння висловлюватися, точність та спостережливість.

ОСОБИСТІСНО_ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

           На своїх уроках я даю можливість реалізуватися кожній дитині. Навіть, якщо в учня не дуже добре виходить практична д діяльність, коментуючи малюнок, вказуючи на помилки, заохочую словами до роботи, знаходжу  в кожному малюнку щось добре.

 Особистісно - орієнтований підхід виконує і розвивальну, і навчальну , і виховну й подекуди терапевтичну функцію . Через дотик до мистецтва школярі вчаться бачити прекрасне та поціновують шедеври світової культурної спадщини . Саме такий дотик спонукає повторити за майстром , а згодом вигадати і втілити щось своє. Головним принципом особистісно - орієнтованого підходу є визнання індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку.                                                     ПОЗАУРОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

                   Мої вихованці є активними учасниками творчого життя школи, селища, країни. В позаурочний час вже стало традицією малювання листівок, малюнків та плакатів для учасників АТО. В нашу школу –побралтим на Луганщині.  Учні є постійним учасниками Всеукраїнських мистецьких конкурсів та акцій «Український сувенір», «Валентинка солдату». «Люби і знай свій край», тощо. Щоб досягти високого рівня знань і вмінь учнів, у своїй роботі я використовую методи активного навчання (пошукова робота, обговорення проблеми в групах, консультування). Кращі роботи вихованців прикрашають шкільні коридори та рекреації, а найбільш вдалі роботи ми подарували навіть місцевій лікарні для стаціонарних палат.

                                    СПІВПРАЦЯ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ

              Вчитель образотворчого мистецтва – не просто джерело цікавої інформації, це науково підготовлений організатор активної праці учнів що до самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Розвиток творчих здібностей складається із взаємопов’язаних компонентів, які в єдності дають результат.

               Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість вчителю відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.

Отже, образотворче мистецтво – один із засобів творчого розвитку вчителя та учнів. «Творчість, – писав В.О.Сухомлинський, починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням».

              Я намагаюся  виховувати  в дітях  естетичні смаки та погляди на принципах народної естетики та на кращих надбаннях цивілізації, що дозволяє примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Я  глибоко переконана, що краса і добро крокують поряд, тому на своїх уроках часто намагаюся викликати  в учнів почуття радості, захоплення,здивування.            Наприклад, на уроці “Малювання українського національного вбрання” ми слухали українські народні мелодії, (одночасно співставляючи візерунок музичний та зображувальний, ритм, повтори та уявні кольори і відтінки) ,  а коли учні малювали на тему “Портрет козацького гетьмана”, звучали січові пісні «Ой на горі та й женці жнуть», « Дума про Мамая», «Ой Морозе-Морозенку» та ін., зміст яких розкриває сутність українського козацтва, його історичне минуле, народний менталітет. Розповідаючи учням про народний розпис, я  знайомлю  їх з творчістю народних майстринь Катерини Білокур, Марії Примаченко, Параски Хоми,   розповідаю їхню  біографію, знайомлю з творчістю, демонструю репродукції картин. Для цього я сворила презентації та фото-альбоми.

                           РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

              Головним  у розвитку здібностей дитини є:

·         формування відчуття краси та гармонії, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі;

·         розвивати художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне мислення; художньо-образні якості зорового сприйняття, спостережливість, зорову пам’ять;

·         розвивати навички сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культуру почуттів.

В основі  специфіки предмета покладені принципи:

– від простого до складного;

– від реального до абстрактного;

– від простих вправ по набуттю практичних навичок до обдуманого власного бачення      світу;

– від сприйняття творів мистецтва до їх аналізу.

За рівнем залученості до художньої діяльності діти поділяються на таких, які:

·         обмежуються споживанням мистецтва;

·         поєднують споживання зі спробами художньої творчості;

·         поєднують споживання із набуттям знань про мистецтво;

·         поєднують споживання, творчі спроби і набуті знання про мистецтво.

Саме у обдарованих дітей споживання, творчість, знання поєднані гармонійно.

НЕТРАДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ

Нетрадиційна образотворча діяльність відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини.

           Застосування нетрадиційних технік допоможе:

- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з учнем (учнями) під час спільної художньо-творчої діяльності;

- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;

 - діагностувати емоційний та психічний стан школяра;

- сприяти успішній соціалізації особистості.

     Монотипія – вид графічної техніки, пов’язаний з процесом друку. Суть монотипії – у нанесенні фарб на гладку поверхню плівки «від руки» - з подальшим друком на папері (завжди отримуємо один відбиток).

     Гравюра на картоні – в образотворчому мистецтві вид графіки, в якому зображення є видряпаним  на картоні.

     Малювання пальчиками та долоньками, паличками. Спосіб одержання зображення: дитина опускає в гуаш долоньку або пальчик,  вушну паличку або офарблює її за допомогою пензлика і робить відбиток на папері. Після роботи руки витираються серветкою, потім гуаш легко змивається. 

     Друкування з готових форм. Спосіб одержання зображення з картоплини,губки таін.: дитина розфарбовує печатку фарбою й наносить відбиток на папір. Для одержання інших кольорів міняються й мисочка й печатка.

     Свічка + акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює свічею на папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічею залишається білим.

     Гратаж. Спосіб одержання зображення: дитина розмальовує аркуш паперу фарбами або олівцями різного кольору, натирає свічею аркуш так, щоб він весь був покритий шаром воску. Потім на нього наноситься туш з рідким милом. Після висихання  ручкою з пустою пастою вишкрябується малюнок.

      Воскові крейди +акварель. Спосіб одержання зображення: дитина малює восковими крейдами на білому папері. Потім зафарбовує аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок крейдою залишається не зафарбованим.

     Набризки. Спосіб одержання зображення: фарба розприскується на папір зубною щіткою.

      Кляксографія звичайна. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує гуаш пластиковою ложкою на папір. У результаті виходять плями в довільному порядку. Потім аркуш накривається іншим аркушем і притискається. Далі верхній аркуш знімається, зображення розглядається: визначається на що воно схоже. Відсутні деталі домальовуються.

      Кляксографія від подиху. Спосіб одержання зображення: дитина зачерпує пластиковою ложкою фарбу, виливаючи її на аркуш, роблячи невеличку плямку (крапельку). Потім на цю пляму дує із трубочки так, щоб її кінець не торкався ні плями, ні паперу. При необхідності процедура повторюється. Відсутні деталі домальовуються.

      Кляксографія з ниточкою. Спосіб одержання зображення: дитина опускає нитку у фарбу, віджимає її. Потім на аркуш паперу викладає з нитки зображення, залишаючи один її кінець вільним. Після цього зверху накладає інший аркуш, притискає, притримуючи кінчик. Відсутні деталі домальовуються.

      Мозаїка - зображення, зроблене на підготовленій основі зі шматків кольорового паперу, пластиліну, шкаралупи та ін..

      Живописний рельєф – зображення здійснюється за допомогою акрилової  шпаклівки, малюнок розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

       Пап’є-маше – зображення створюється за допомогою маси із паперу, розфарбовуємо акриловими або гуашевими фарбами.

                               ЗВ’ЯЗОК ПРЕДМЕТУ ІЗ ЖИТТЯМ

            Розбудити чутливість душі, звернутися до виховання почуттів – одне з головних завдань, поставлене сьогодні самим життям. Ми  багато говоримо про дефіцит добра, любові, милосердя, співчуття. Вчити відчувати, переймати чужий біль, радіти чужим успіхам, захоплюватися, милуватися, споглядати  треба так само, як навчати ходити, їсти, говорити.

          На мою думку, розповіді на уроках мають бути  виразними, яскравими, емоційними. Спочатку треба «зарядити» дітей своїми почуттями, відчуттям прекрасного, передати досвід сприйняття, учити встановлювати певні зв’язки, бачити залежності і закономірності.Розповідати, що кольором, лінією, формою можна передати і свій настрій і настрій природи. При цьому ставитися до дитини як до маленького художника, митця, єдиного і неповторного. Такий метод є тією сходинкою, яка допомагає дитині виявити себе у малюнку.

                                 МЕТОДИЧНЕ_ПРОГНОЗУВАННЯ

               Завдяки поставленій методичній проблемі я очікую від своїх учнів набуття наступних комплексних  компетентностей:

пізнавальні – вміння бачити красу оточуючого світу, чуттєво-емоційне сприйняття творів мистецтва, виявлення пізнавальної активності; творчі – розкриття та реалізація творчих художніх здібностей; встановлення креативності як риси особистості; залучення до навчальних ігор; розвиток асоціативно-образного мислення; виявлення та активізація фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності; участь у гуртках з образотворчого мистецтва; методологічні – розвиток поняттєво-логічного мислення; вміння ви­значити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; компетентність саморозвитку (стимулювання пізнавального інтересу; залучення до виконання творчих завдань, до гурткової роботи); комунікативні – розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усний опис картини; участь у дискусіях; застосування вчителем інтерактивних методів з метою співнавчання та взаємонавчання; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт; інформаційні – формування вмінь користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукціями картин художників; проведення екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок та творчих майстерень художників; стимулювання до знайомства з творчістю художників України з різних літературних джерел, до роботи з комп’ютером; формування вмінь користуватися новими інформаційними технологіями; світоглядні – сприйняття цілісної картини світу, формування загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України; на основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювання сприйняття та розуміння інших культур.

ВИСНОВОК

            Почуття прекрасного, ймовірно, найближче до вродженим людським почуттям. Важливо знайти шлях до того, щоб зробити зустріч кожного школяра з мистецтвом цікавою, захоплюючою, ненав'язливою. Якщо це вдасться - то естетичне виховання здатне принести чудові результати. Діти повинні побачити в самому вчителеві ідеал, щоб у їхніх душах з'явився гарячий відгук. Творчість – це процес народження нового у природі та в людині, необхідна умова інтелектуального та духовного зростання людини. У кожної людини є здатність до творчості, адже з нею діти народжуються. Тому на своїх уроках я ставлю завдання знайти оту ниточку творчості , не втратити, а навпаки розвивати її.

Я переконана, що  вчитель-художник  має  на  уроках  образотворчого мистецтва завжди прагнути створити  творчу,   позитивно  активну,  емоційну  атмосферу,  як справжній  чарівник - казкар, обов’язково  повинен обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю, особливим , педагогічним  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного,  глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.